1. Словник синонімів української мови

повішання

СТРА́ТА (позбавлення життя за вироком), СМЕ́РТНА КА́РА, ВИ́ЩА МІ́РА, ПОКАРА́ННЯ, КА́РА НА ГО́РЛО іст.; РО́ЗСТРІЛ (вогнепальною зброєю); ПОВІ́ШЕННЯ (ПОВІ́ШАННЯ) (на шибениці); ЧЕТВЕРТУВА́ННЯ, КОЛЕСУВА́ННЯ, РОЗП'Я́ТТЯ, САДІ́ННЯ НА ПА́ЛЮ (у давні часи — страта через тортури). (Іфігенія:) Коли хто вміє одважно йти на страту, Той мусить все одважно зустрічать (Леся Українка); Самодержавство ще жило.. Смертними карами скінчилися повстання у флоті (А. Головко); — За приховування втікачів належить розстріл, — шипить староста (Ю. Яновський). — Пор. уби́вство.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повішання — пові́шання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. повішання — -я, с. Дія за знач. повішати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повішання — ПОВІ́ШАННЯ, я, с. Дія за знач. пові́шати 2. Словник української мови у 20 томах
  4. повішання — ПОВІ́ШАННЯ, я, с. Дія за знач. пові́шати 2. Словник української мови в 11 томах