погорджувати

ЗНЕВАЖА́ТИ кого, що (виявляти неповагу, презирство до кого-, чого-небудь), ГОРДУВА́ТИ ким, чим, ПОГО́РДЖУВАТИ ким, чим, ПОГОРДЖА́ТИ ким, чим, рідше, ЦУРА́ТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ, ГРЕ́БАТИ ким, чим, підсил., ПОШТУ́РХУВАТИ ким, підсил. розм., ПЛЮВА́ТИ на кого-що, підсил. розм., ЧХА́ТИ на кого-що, підсил. розм., ГОРДИ́ТИ ким, чим, діал., НЕГУВА́ТИ діал., ПОНЕВАЖА́ТИ рідко. — Док.: знева́жити, згордува́ти, пого́рдити, погорди́тися, відцура́тися, погре́бувати, погре́бати, наплюва́ти, начха́ти, згорди́ти. Не люблю я і просто зневажаю людей, у яких слово розходиться з ділом (А. Головко); Коли ти гордуєш ними і не хочеш знатися з ними, то я сама поїду колись до їх (І. Нечуй-Левицький); Поет живе! Ми слухаєм його: Ми чуєм заповіт його священний — Учитися, кохати край стражденний І не цуратись рідного свого (В. Самійленко); — Коли вирушали на шляхту, не гордували і не гребували черню своєю... (Н. Рибак); Квасюк.. оженився з нею через гроші. Ті гроші він давно забрав собі до рук, ..а жінкою почав поштурхувати (Б. Грінченко); — Я не свідків виглядаю, плювати мені на них, а на місяць дивлюся, чи не зійшов (М. Стельмах); — Я Демид Півторакожуха, і чхати мені на канцлера, султана та цісаря... (Н. Рибак); — Все гордить ним (народом), що мало би перед ним коритися! (І. Франко); За що ж мене негувать, за що ж волочити, коли стали панами уже й мої діти? (Словник Б. Грінченка). — Пор. 1. блюзни́ти, 1. не́хтувати.

НЕ́ХТУВАТИ чим (не надавати чому-небудь значення, не звертати уваги на що-небудь, не брати до уваги чогось), ІГНОРУВА́ТИ що, ЗНЕВАЖА́ТИ що, підсил., ПОГО́РДЖУВАТИ (ПОГОРДЖА́ТИ рідше) підсил. розм.; ЛЕГКОВА́ЖИТИ що, чим (легковажно ставитися до чогось); ОБХО́ДИТИ що, ОБМИНА́ТИ що, ПЕРЕСТУПА́ТИ що, через що, підсил. (не враховувати чого-небудь, відмовлятися від чогось). — Док.: зне́хтувати, зігнорува́ти, знева́жити, погорди́ти, погордува́ти, злегкова́жити, обійти́, обмину́ти, переступи́ти. Дід Галактіон хоч і не рибалка, але його порадою в цій галузі не можна нехтувати (О. Донченко); (Смола:) Громадська робота вища за шкурні інтереси. Ігнорувати її нікому не дозволяється (І. Микитенко); Зневаживши пересуди сусідок, вона щиро віддала свою руку цьому гарячому, бурхливому старшині (О. Гончар); Прийміть сердечну подяку за те, що ви не погордили запросинами молодих, невідомих і нічим не заслужених людей (І. Франко); Це не означає, що я злегковажив вашими порадами-думками (Я. Качура); — Просимо зайти прочитати листа.. Треба ж нам перевірити, чия тут правда. Листи трудящих обходити не можна (Я. Гримайло); — Ти забуваєш про дисципліну.. Ти.. не смієш переступати своїх обов'язків (О. Гуреїв).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погорджувати — пого́рджувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погорджувати — (ким) гордувати, гребувати, гребати; (чим) нехтувати <�легковажити> що; погорджати. Словник синонімів Караванського
  3. погорджувати — див. чванитися Словник синонімів Вусика
  4. погорджувати — -ую, -уєш і рідше погорджати, -аю, -аєш, недок., погордити, -джу, -диш, док. 1》 Ставитися до кого-небудь зневажливо, зверхньо, презирливо. || Нехтувати чим-небудь, вважати не вартим уваги. 2》 тільки недок., рідко. Те саме, що гордитися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. погорджувати — Пого́рджувати, -джую, -джуєш ким, чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. погорджувати — ПОГО́РДЖУВАТИ, ую, уєш і рідше ПОГОРДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОГОРДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док. 1. Ставитися до кого-небудь зневажливо, зверхньо, презирливо. Словник української мови у 20 томах
  7. погорджувати — ПОГО́РДЖУВАТИ, ую, уєш і рідше ПОГОРДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОГОРДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док. 1. Ставитися до кого-небудь зневажливо, зверхньо, презирливо. Словник української мови в 11 томах