1. Словник української мови в 11 томах

погорджувати

ПОГО́РДЖУВАТИ, ую, уєш і рідше ПОГОРДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОГОРДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док.

1. Ставитися до кого-небудь зневажливо, зверхньо, презирливо.

Він не тільки ненавидів покійного татка, але й погорджує ним, доказом чого є те, що гидує носити одяг покійного (Вільде, Сестри.., 1958, 368);

Мася думала собі: мабуть я, хоч і запанію, а не буду погорджати простими дівчатами (Свидн., Люборацькі, 1955, 44);

— Погордив мною! Волів іншу. Видко, що я вже нічого варт! (Март., Тв., 1954, 431);

[Марко:] Нарешті дочекався.. Вітатися з вами? Не погордите? (Ірчан, І, 1958, 134);

// Нехтувати чим-небудь, вважати не вартим уваги.

Бабуня лишила дітям окремо «пам’ятки».. Вони висміяли все це, зрозумівши раз, що їх мати погорджує тими речами (Коб., І, 1956, 143);

Прийміть сердечну подяку за те, що ви не погордили запросинами молодих, невідомих і нічим не заслужених людей (Фр., VI, 1951, 212).

2. тільки недок., рідко. Те саме, що горди́тися 1.

Погорджувати своїм прізвищем.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погорджувати — пого́рджувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. погорджувати — (ким) гордувати, гребувати, гребати; (чим) нехтувати <�легковажити> що; погорджати. Словник синонімів Караванського
  3. погорджувати — див. чванитися Словник синонімів Вусика
  4. погорджувати — -ую, -уєш і рідше погорджати, -аю, -аєш, недок., погордити, -джу, -диш, док. 1》 Ставитися до кого-небудь зневажливо, зверхньо, презирливо. || Нехтувати чим-небудь, вважати не вартим уваги. 2》 тільки недок., рідко. Те саме, що гордитися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. погорджувати — Пого́рджувати, -джую, -джуєш ким, чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. погорджувати — ПОГО́РДЖУВАТИ, ую, уєш і рідше ПОГОРДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОГОРДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док. 1. Ставитися до кого-небудь зневажливо, зверхньо, презирливо. Словник української мови у 20 томах
  7. погорджувати — ЗНЕВАЖА́ТИ кого, що (виявляти неповагу, презирство до кого-, чого-небудь), ГОРДУВА́ТИ ким, чим, ПОГО́РДЖУВАТИ ким, чим, ПОГОРДЖА́ТИ ким, чим, рідше, ЦУРА́ТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ, ГРЕ́БАТИ ким, чим, підсил., ПОШТУ́РХУВАТИ ким, підсил. розм. Словник синонімів української мови