погордий
ПОГО́РДИЙ, а, е. Те саме, що пого́рдливий.
Чарлі [чиж] — неповоротке ледащо, завжди бундючне, погорде і напівсонне (Коп., Як вони.., 1961, 194);
Наша землячка ходила тихо, чорна коса одтягувала її голову трохи назад, і це надавало їй погордого вигляду (Ю. Янов., І, 1958, 171);
Косінський неначе прокинувся від забуття, звів погорду голову з гетьманською посмішкою на устах (Ле, Наливайко, 1957, 82).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погордий — пого́рдий прикметник Орфографічний словник української мови
- погордий — див. пихатий Словник синонімів Вусика
- погордий — -а, -е. Те саме, що погордливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погордий — ПОГО́РДИЙ, а, е. Те саме, що пого́рдливий. Чарлі [чиж] – неповоротке ледащо, завжди бундючне, погорде і напівсонне (О. Копиленко); Наша землячка ходила тихо, чорна коса одтягувала її голову трохи назад, і це надавало їй погордого вигляду (Ю. Словник української мови у 20 томах
- погордий — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови