погордий
пого́рдий
-а, -е.
Те саме, що погордливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погордий — пого́рдий прикметник Орфографічний словник української мови
- погордий — див. пихатий Словник синонімів Вусика
- погордий — ПОГО́РДИЙ, а, е. Те саме, що пого́рдливий. Чарлі [чиж] – неповоротке ледащо, завжди бундючне, погорде і напівсонне (О. Копиленко); Наша землячка ходила тихо, чорна коса одтягувала її голову трохи назад, і це надавало їй погордого вигляду (Ю. Словник української мови у 20 томах
- погордий — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
- погордий — ПОГО́РДИЙ, а, е. Те саме, що пого́рдливий. Чарлі [чиж] — неповоротке ледащо, завжди бундючне, погорде і напівсонне (Коп., Як вони.., 1961, 194); Наша землячка ходила тихо, чорна коса одтягувала її голову трохи назад, і це надавало їй погордого вигляду (Ю. Словник української мови в 11 томах