погрібець

СКРИ́НЬКА (маленька коробка для зберігання коштовностей, дрібних предметів), ШКАТУ́ЛКА, ШКАТУ́ЛА заст., ПОГРІБЕ́ЦЬ заст., ШАБАТУ́РА діал.; РА́ХВА (дерев'яна інкрустована, круглої форми); ШУХЛЯ́ДА (чотирикутна, перев. висувна — в столі, шафі). Донна Анна.. перебирає у скриньці коштовності, прикраси (Леся Українка); Ото бере пан шкатулку.. Пани гроші держать в таких скриньках (казка); Жінка поквапно дістала з шкатулки паспорт (Я. Гримайло).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погрібець — погрібе́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. погрібець — див. погріб Словник синонімів Вусика
  3. погрібець — -бця, ч. 1》 Невеликий погріб. 2》 заст. Дорожня скринька з напоями та харчами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. погрібець — ПОГРІБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. Невеликий погріб. Біля них [хат] – ніяких інших будівель, ні загонів, ні клунь. Хіба погрібець абощо... (А. Головко). 2. заст. Дорожня скринька з напоями та харчами. Аксинья винесла великий чемодан, погрібець, портплед з ковдрами та подушками (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  5. погрібець — ПОГРІБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. Невеликий погріб. Біля них [хат] — ніяких інших будівель, ні загонів, ні клунь. Хіба погрібець абощо… (Головко, І, 1957, 166). 2. заст. Дорожня скринька з напоями та харчами. Словник української мови в 11 томах
  6. погрібець — По́гріб, -ба м. Погребъ. Дід... закинув його у погріб. Рудч. Ск. II. 14. ум. погрібець. Чуб. V. 1174. В погребці замурувався. Драг. 39. Маленький погрібець повен яєць. ХС. ІІІ. 63. --------------- Погріб, -ре́бу м. Погребеніе. Словник української мови Грінченка