погрібець
погрібе́ць
-бця, ч.
1》 Невеликий погріб.
2》 заст. Дорожня скринька з напоями та харчами.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погрібець — погрібе́ць іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- погрібець — див. погріб Словник синонімів Вусика
- погрібець — ПОГРІБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. Невеликий погріб. Біля них [хат] – ніяких інших будівель, ні загонів, ні клунь. Хіба погрібець абощо... (А. Головко). 2. заст. Дорожня скринька з напоями та харчами. Аксинья винесла великий чемодан, погрібець, портплед з ковдрами та подушками (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
- погрібець — СКРИ́НЬКА (маленька коробка для зберігання коштовностей, дрібних предметів), ШКАТУ́ЛКА, ШКАТУ́ЛА заст., ПОГРІБЕ́ЦЬ заст., ШАБАТУ́РА діал.; РА́ХВА (дерев'яна інкрустована, круглої форми); ШУХЛЯ́ДА (чотирикутна, перев. висувна — в столі, шафі). Донна Анна.. Словник синонімів української мови
- погрібець — ПОГРІБЕ́ЦЬ, бця́, ч. 1. Невеликий погріб. Біля них [хат] — ніяких інших будівель, ні загонів, ні клунь. Хіба погрібець абощо… (Головко, І, 1957, 166). 2. заст. Дорожня скринька з напоями та харчами. Словник української мови в 11 томах
- погрібець — По́гріб, -ба м. Погребъ. Дід... закинув його у погріб. Рудч. Ск. II. 14. ум. погрібець. Чуб. V. 1174. В погребці замурувався. Драг. 39. Маленький погрібець повен яєць. ХС. ІІІ. 63. --------------- Погріб, -ре́бу м. Погребеніе. Словник української мови Грінченка