1. Словник синонімів української мови

погін

ШВИ́ДКІСТЬ (руху, переміщення, поширення чогось і т. ін.), СТРІ́МКІСТЬ, БИСТРОТА́, ХІД, ХОДА́, ПОГІ́Н розм., СКО́РІСТЬ, ТЕМП (дії, процесу, виконання чогось тощо). Довелося рекорд із бігу ставити: таку швидкість розвинули (сапери), пустившись у лозняки, що олень міг би позаздрити... (О. Гончар); Гітлерівці приголомшені, оглушені стрімкістю нашого натиску (О. Левада); З бистротою лані кинулася (Єлена) в хату (Г. Хоткевич); Вітром попутним ісповнив вітрила Нептун-мореплавець, Ходу надав кораблям і проніс повз плеса підступні (переклад М. Зерова); Спочатку воно (авто) сунулося поволі, але чимдалі шофер наддавав ходи (О. Десняк); Сани неслися шаленим погоном (І. Микитенко); Якась сила вас проймає, легкість та скорість бадьорить (Панас Мирний); Накидав (Шевченко) на папері тендітну постать Кульжан,.. насолоджуючись шаленим темпом роботи і весь палаючи творчою радістю (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погін — погі́н іменник чоловічого роду швидкість рідко Орфографічний словник української мови
  2. погін — -гону, ч., рідко. Те саме, що швидкість 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погін — ПОГІ́Н, го́ну, ч., рідко. Те саме, що шви́дкість 1. Поїзд, зітхаючи, притишував погін (І. Микитенко); На повному погоні зупиняє коня юний партизан Михайло (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  4. погін — по́гін швидкість ◊ повним погоном на повній швидкості (ст): Пробило одинадцять на вежі Бернардинського костела, і Дусько, чи радше Богдан Ґаран, був якраз на середині невеликого скверика, що простягнувся серед площі, коли з вулиці ліворуч вискочило повним погоном кілька сірих відкритих авт (Лисяк) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. погін — ПОГІ́Н, го́ну, ч., рідко. Те саме, що шви́дкість 1. Поїзд, зітхаючи, притишував погін (Мик., II, 1957, 397); На повному погоні зупиняє коня юний партизан Михайло (Ю. Янов., IV, 1959, 259). Словник української мови в 11 томах
  6. погін — Погін, -го́ну м. 1) Скорость движенія. Як тілько трохи пущу погону (у млині), то зараз і зломиться. 2) ? Сонце то ховалось, то знов випливало із-за високих скель, а вони, величаві, темними погонами мережили світлий і гладкий, як скло, Дніпр. Стор. II. 142. Словник української мови Грінченка