погідний
СПОКІ́ЙНИЙ (який не відчуває хвилювання; який виражає душевний спокій), СУПОКІ́ЙНИЙ, ТИ́ХИЙ, ПОГІ́ДНИЙ, ПОГІ́ДЛИВИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., заст. (який не виявляє страху). — Бачиш: вони чесно хліб заробляють, і встають, і лягають тихі, спокійні (Панас Мирний); — Проходьте сюди, — почувся густий спокійний голос (О. Гончар); Настала ніч. У келії Марін Вже ждав мене. Блідий був, аж зелений, Та супокійний (І. Франко); Погідною і тихою верталась Раїса з церкви (М. Коцюбинський); Вона як вздріла — всміхнулася, — дивилась на його поглядом своїм світлим, тихим (Марко Вовчок). — Пор. 1. безтурбо́тний.
ТИ́ХИЙ (майже непорушний, нерухомий), СПОКІ́ЙНИЙ, ПОГІ́ДНИЙ, ПОГІ́ДЛИВИЙ (про день, вечір тощо). В тихім повітрі кожне слово було чути, як коло вуха (Г. Хоткевич); Зненацька почав падати, кружляючи, спокійний, лапастий сніг (Ірина Вільде); З одного боку дрімав таємничий світ чорних велетнів-гір, з другого — лягло долі погідне море (М. Коцюбинський). — Пор. безві́тряний, 4. спокі́йний.
Я́СНИ́Й (про день, місяць, пору дня, року — в період якого світить сонце), СО́НЯЧНИЙ, ПОГІ́ДНИЙ, ПОГІ́ДЛИВИЙ, ПОГО́ЖИЙ, СВІ́ТЛИЙ, ПРОЗО́РИЙ, ЯСКРА́ВИЙ, СЯ́ЙНИЙ поет., РОЖЕ́ВИЙ поет., ПРОМЕНИ́СТИЙ, ПРОМЕНЯ́СТИЙ (ПРОМІНЯ́СТИЙ рідше). Ранок був ясний, погожий, не дуже душний (І. Нечуй-Левицький); День випав погожий, сонячний (Панас Мирний); Якщо в погідну пору вийти на берег (моря), може здатися, що дійшов до краю світу (З. Мороз); Надійшли погідливі дні, закипіла робота (Мирослав Ірчан); Церкви Божі в кришталеві дні погожі молоділи та біліли на майданах (Т. Осьмачка); А день був такий світлий, такий чистий (Григорій Тютюнник); Я люблю прозору синю осінь (Н. Забіла); На Везувій і на Капрі не варт було.. їхати в такий не досить яскравий день (Леся Українка); Ти, як сонце, душу Мені освітила, Так, як ранок сяйний, Розігнала тугу (М. Костомаров); У сяйві рожевого ранку пишаються сади в білому буйному цвіті (С. Васильченко); Йде весна, весела, промениста (М. Гірник); Променястий ранок.
Значення в інших словниках
- погідний — (відсутність негоди) погожий, погідливий, (небо) безхмарний. Словник синонімів Полюги
- погідний — погідний – погодний Погідний – тихий, спокійний, погожий; переносно – безтурботний, урівноважений: погідне море, погідне небо, погідний настрій. “День був погідний і доволі теплий” (Богдан Лепкий). Погодний – що стосується погоди. Погодні умови, погодні прикмети. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- погідний — погі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
- погідний — ПОГІДНИЙ – ПОГОДНИЙ Погідний. Тихий, спокійний, погожий; переносно – безтурботний, урівноважений: погідне море, погідне небо, погідний настрій, погідне обличчя. Пополудні одного погідного осіннього дня возив він з сіножаті отаву (Т. Літературне слововживання
- погідний — (день) погожий <�ясний, соняшний>; (- море) тихий, спокійний, (- небо) безхмарний; (настрій) П. безтурботний, урівноважений; погідливий. Словник синонімів Караванського
- погідний — див. безтурботний; безхмарний; веселий Словник синонімів Вусика
- погідний — -а, -е. 1》 Тихий, спокійний. || Ясний, теплий, сонячний (про погоду, день, вечір і т. ін.); погожий. 2》 перен. Безтурботний, урівноважений. || Який виражає безтурботність, урівноваженість. Погідний погляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погідний — Погі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- погідний — ПОГІ́ДНИЙ, а, е. 1. Тихий, спокійний. З одного боку дрімав таємний світ чорних велетнів-гір, з другого – лягло долі погідне море (М. Коцюбинський); Надворі тепло, сонце сипле огнем із погідного неба (І. Словник української мови у 20 томах
- погідний — ПОГІ́ДНИЙ, а, е. 1. Тихий, спокійний. З одного боку дрімав таємний світ чорних велетнів-гір, з другого — лягло долі погідне море (Коцюб., І, 1955, 395); Надворі тепло, сонце сипле огнем із погідного неба (Фр. Словник української мови в 11 томах
- погідний — Погідний, -а, -е = погідливий. У щастє наше вдарив грім в погідную годину. Млак. 96. Словник української мови Грінченка