погідний

ПОГІ́ДНИЙ, а, е.

1. Тихий, спокійний.

З одного боку дрімав таємний світ чорних велетнів-гір, з другого – лягло долі погідне море (М. Коцюбинський);

Надворі тепло, сонце сипле огнем із погідного неба (І. Франко);

О безмежне і плідне, Житнє поле погідне, Ні межі ти не маєш, ні краю! (Л. Первомайський);

// Ясний, теплий, сонячний (про погоду, день, вечір і т. ін.); погожий.

Все так пахло землею, свіжістю і ще чимось дуже гострим і п'янким, як може пахнути тільки степ в кінці погідних серпневих днів (Ю. Бедзик).

2. перен. Безтурботний, урівноважений.

Погідною і тихою верталась Раїса з церкви (М. Коцюбинський);

Гулька був .. вражений погідним настроєм Зарічного (М. Ю. Тарновський);

// Який виражає безтурботність, урівноваженість.

Дивиться [Степан] на її лице, а воно таке погідне стало, таке лагідне (А. Крушельницький);

Погідний погляд.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погідний — (відсутність негоди) погожий, погідливий, (небо) безхмарний. Словник синонімів Полюги
  2. погідний — погідний – погодний Погідний – тихий, спокійний, погожий; переносно – безтурботний, урівноважений: погідне море, погідне небо, погідний настрій. “День був погідний і доволі теплий” (Богдан Лепкий). Погодний – що стосується погоди. Погодні умови, погодні прикмети. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. погідний — погі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. погідний — ПОГІДНИЙ – ПОГОДНИЙ Погідний. Тихий, спокійний, погожий; переносно – безтурботний, урівноважений: погідне море, погідне небо, погідний настрій, погідне обличчя. Пополудні одного погідного осіннього дня возив він з сіножаті отаву (Т. Літературне слововживання
  5. погідний — (день) погожий <�ясний, соняшний>; (- море) тихий, спокійний, (- небо) безхмарний; (настрій) П. безтурботний, урівноважений; погідливий. Словник синонімів Караванського
  6. погідний — див. безтурботний; безхмарний; веселий Словник синонімів Вусика
  7. погідний — -а, -е. 1》 Тихий, спокійний. || Ясний, теплий, сонячний (про погоду, день, вечір і т. ін.); погожий. 2》 перен. Безтурботний, урівноважений. || Який виражає безтурботність, урівноваженість. Погідний погляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. погідний — Погі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. погідний — СПОКІ́ЙНИЙ (який не відчуває хвилювання; який виражає душевний спокій), СУПОКІ́ЙНИЙ, ТИ́ХИЙ, ПОГІ́ДНИЙ, ПОГІ́ДЛИВИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., заст. (який не виявляє страху). Словник синонімів української мови
  10. погідний — ПОГІ́ДНИЙ, а, е. 1. Тихий, спокійний. З одного боку дрімав таємний світ чорних велетнів-гір, з другого — лягло долі погідне море (Коцюб., І, 1955, 395); Надворі тепло, сонце сипле огнем із погідного неба (Фр. Словник української мови в 11 томах
  11. погідний — Погідний, -а, -е = погідливий. У щастє наше вдарив грім в погідную годину. Млак. 96. Словник української мови Грінченка