1. Словник української мови у 20 томах

погідно

ПОГІ́ДНО, присл.

1. Присл. до погі́дний.

Ще недавно, йдучи сюди, виглядав він погідно і спокійно, а нараз така зміна... (О. Кобилянська);

// у знач. присудк. сл.

На небі так ясно, так погідно! (І. Франко).

2. перен. Без ускладнень, безтурботно.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погідно — погі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. погідно — присл. 1》 Присл. до погідний. || у знач. присудк. сл. 2》 перен. Без ускладнень, безтурботно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погідно — ПОГІ́ДНО, присл. 1. Присл. до погі́дний. Ще недавно, йдучи сюди, виглядав він погідно і спокійно, а нараз така зміна… (Коб., II, 1956, 206); // у знач. присудк. сл. На небі так ясно, так погідно! (Фр., VI, 1951, 94). 2. перен. Без ускладнень, безтурботно. Словник української мови в 11 томах