погідно
ПОГІ́ДНО, присл.
1. Присл. до погі́дний.
Ще недавно, йдучи сюди, виглядав він погідно і спокійно, а нараз така зміна… (Коб., II, 1956, 206);
// у знач. присудк. сл.
На небі так ясно, так погідно! (Фр., VI, 1951, 94).
2. перен. Без ускладнень, безтурботно.
Щоб жити нам в спокої Щасливо і погідно, За Партію — до зброї, За землю нашу рідну! (Рильський, II, 1960,169).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погідно — погі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- погідно — присл. 1》 Присл. до погідний. || у знач. присудк. сл. 2》 перен. Без ускладнень, безтурботно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погідно — ПОГІ́ДНО, присл. 1. Присл. до погі́дний. Ще недавно, йдучи сюди, виглядав він погідно і спокійно, а нараз така зміна... (О. Кобилянська); // у знач. присудк. сл. На небі так ясно, так погідно! (І. Франко). 2. перен. Без ускладнень, безтурботно. Словник української мови у 20 томах