погідно

погі́дно

присл.

1》 Присл. до погідний.

|| у знач. присудк. сл.

2》 перен. Без ускладнень, безтурботно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погідно — погі́дно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. погідно — ПОГІ́ДНО, присл. 1. Присл. до погі́дний. Ще недавно, йдучи сюди, виглядав він погідно і спокійно, а нараз така зміна... (О. Кобилянська); // у знач. присудк. сл. На небі так ясно, так погідно! (І. Франко). 2. перен. Без ускладнень, безтурботно. Словник української мови у 20 томах
  3. погідно — ПОГІ́ДНО, присл. 1. Присл. до погі́дний. Ще недавно, йдучи сюди, виглядав він погідно і спокійно, а нараз така зміна… (Коб., II, 1956, 206); // у знач. присудк. сл. На небі так ясно, так погідно! (Фр., VI, 1951, 94). 2. перен. Без ускладнень, безтурботно. Словник української мови в 11 томах