погідний

Значення в інших словниках

1. погідний — (відсутність негоди) погожий, погідливий, (небо) безхмарний. Словник синонімів Полюги
2. погідний — погі́дний прикметник Орфографічний словник української мови
3. погідний — ПОГІДНИЙ – ПОГОДНИЙ Погідний. Тихий, спокійний, погожий; переносно – безтурботний, урівноважений: погідне море, погідне небо, погідний настрій, погідне обличчя. Пополудні одного погідного осіннього дня возив він з сіножаті отаву (Т. Літературне слововживання
4. погідний — (день) погожий <�ясний, соняшний>; (- море) тихий, спокійний, (- небо) безхмарний; (настрій) П. безтурботний, урівноважений; погідливий. Словник синонімів Караванського
5. погідний — див. безтурботний; безхмарний; веселий Словник синонімів Вусика
6. погідний — -а, -е. 1》 Тихий, спокійний. || Ясний, теплий, сонячний (про погоду, день, вечір і т. ін.); погожий. 2》 перен. Безтурботний, урівноважений. || Який виражає безтурботність, урівноваженість. Погідний погляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. погідний — Погі́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. погідний — ПОГІ́ДНИЙ, а, е. 1. Тихий, спокійний. З одного боку дрімав таємний світ чорних велетнів-гір, з другого – лягло долі погідне море (М. Коцюбинський); Надворі тепло, сонце сипле огнем із погідного неба (І. Словник української мови у 20 томах
9. погідний — СПОКІ́ЙНИЙ (який не відчуває хвилювання; який виражає душевний спокій), СУПОКІ́ЙНИЙ, ТИ́ХИЙ, ПОГІ́ДНИЙ, ПОГІ́ДЛИВИЙ, БЕЗТРЕ́ПЕТНИЙ поет., заст. (який не виявляє страху). Словник синонімів української мови
10. погідний — ПОГІ́ДНИЙ, а, е. 1. Тихий, спокійний. З одного боку дрімав таємний світ чорних велетнів-гір, з другого — лягло долі погідне море (Коцюб., І, 1955, 395); Надворі тепло, сонце сипле огнем із погідного неба (Фр. Словник української мови в 11 томах
11. погідний — Погідний, -а, -е = погідливий. У щастє наше вдарив грім в погідную годину. Млак. 96. Словник української мови Грінченка