податливий

ПІДДА́ТЛИВИЙ (який легко змінює форму або піддається якійсь дії), ПОДА́ТЛИВИЙ, ЗДА́ТЛИВИЙ діал. Витягнув (ватаг) з череса стару кількарічну букову губку, що її вдома добре випарив у лузі, а коли висохла, потовк так, що стала м'яка й піддатлива (В. Гжицький); На перший погляд руда здавалася м'якою і податливою (Д. Ткач).

ПОСТУ́ПЛИВИЙ (який не любить сперечатися, схильний до поступок), ПОКЛА́ДЛИВИЙ, ПОДА́ТЛИВИЙ, ПІДДА́ТЛИВИЙ, М'ЯКИ́Й, НЕСПЕРЕ́ЧЛИ́ВИЙ. Хлопець не вмів сердитись, був поступливий, щирий і дуже соромився, що свята мадонна не дала йому войовничої вдачі (Ю. Бедзик); Вам чомусь імпонує покладливий Лісовський і не подобається вимогливий Кривда (Р. Іваничук); Порфир.. ніяк не міг виправдати жорстокої впертості, що її зараз виявляв такий ніби завжди податливий Гена Буткевич (О. Гончар); Не дуже піддатлива (Килина), як інші, ні в чому не любила поступатись... (Є. Гуцало); (Бабич:) Ти, куме, ..занадто м'який, занадто податливий (І. Франко); Кожний, кому "всенощна" припадала на вихідний день, зараз же домовлявся з несперечливим колегою про міньбу чергуваннями (Ю. Шовкопляс). — Пор. згі́дливий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. податливий — пода́тливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. податливий — (мох) м'який, пругкий, не твердий, г. податний; (норов) згідливий, поступливий. Словник синонімів Караванського
  3. податливий — див. слабодухий Словник синонімів Вусика
  4. податливий — -а, -е. 1》 Який легко, без опору піддається дії чого-небудь (про предмети). || Який легко піддається обробці. 2》 Який легко піддається впливу (про людину); згідливий, поступливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. податливий — Потульний, див. смирний, зговірливий, малодушний, робкий Словник чужослів Павло Штепа
  6. податливий — ПОДА́ТЛИВИЙ, а, е. 1. Який легко, без опору піддається дії чого-небудь (про предмети). – Як зовсім свіжий рушник, то ще твердий, .. а як уже вживаний, то м'який, податливий (Л. Словник української мови у 20 томах
  7. податливий — ПОДА́ТЛИВИЙ, а, е. 1. Який легко, без опору піддається дії чого-небудь (про предмети). — Як зовсім свіжий рушник, то ще твердий, ..а як уже вживаний, то м’який, податливий (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах
  8. податливий — Податливий, -а, -е Податливый. Дуб податливіший рубати, ніж грушина. Волч. у. Словник української мови Грінченка