1. Словник синонімів української мови

пожати

I. ЖА́ТИ (зрізати стебла злаків, трави), ЗЖИНА́ТИ, ПОЖИНА́ТИ, ЗАЖИНА́ТИ розм., ЖНИВУВА́ТИ (збирати хлібні рослини). — Док.: зжа́ти, ужа́ти (вжа́ти), пожа́ти. Я уранці виходжала, Золотеє жито жала (М. Рильський); Приблизно до 70-80-х років ХІХ ст. селяни зжинали злакові серпами (з журналу); Не ти (вороже) пожнеш пшениці стиглий лан (І. Гончаренко); З женця, що зажинає при корені, глузують, що він "цирульник" (Ю. Смолич); Прибули на поле, де Іван Архипович починав жнивувати (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожати — пожа́ти 1 дієслово доконаного виду потиснути пожа́ти 2 дієслово доконаного виду позжинати Орфографічний словник української мови
  2. пожати — I [пожатие] поужму, -жмеш, -жмеимо, -жмеите; нак. -жми, поужм'іт' (потиснути) II [пожатие] поужну, -жнеш, -жнеимо, -жнеите; нак. -жни, поужн'іт' (позжинати) Орфоепічний словник української мови
  3. пожати — див. пожинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пожати — ПОЖА́ТИ див. пожина́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. пожати — пожина́ти / пожа́ти ла́ври. Користуватися наслідками успіхів, досягнень і т. ін. Хай книжка лежить собі, а ми, братко, давай пожинати лаври (С. Васильченко); Кров залила професорове обличчя. Здогадався: операція на випадок успіху — відкриття в науці. Фразеологічний словник української мови
  6. пожати — ПОЖА́ТИ див. пожина́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. пожати — Пожати см. пожинати. Словник української мови Грінченка