пожати
ПОЖА́ТИ див. пожина́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пожати — пожа́ти 1 дієслово доконаного виду потиснути пожа́ти 2 дієслово доконаного виду позжинати Орфографічний словник української мови
- пожати — I [пожатие] поужму, -жмеш, -жмеимо, -жмеите; нак. -жми, поужм'іт' (потиснути) II [пожатие] поужну, -жнеш, -жнеимо, -жнеите; нак. -жни, поужн'іт' (позжинати) Орфоепічний словник української мови
- пожати — див. пожинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пожати — ПОЖА́ТИ див. пожина́ти. Словник української мови у 20 томах
- пожати — пожина́ти / пожа́ти ла́ври. Користуватися наслідками успіхів, досягнень і т. ін. Хай книжка лежить собі, а ми, братко, давай пожинати лаври (С. Васильченко); Кров залила професорове обличчя. Здогадався: операція на випадок успіху — відкриття в науці. Фразеологічний словник української мови
- пожати — I. ЖА́ТИ (зрізати стебла злаків, трави), ЗЖИНА́ТИ, ПОЖИНА́ТИ, ЗАЖИНА́ТИ розм., ЖНИВУВА́ТИ (збирати хлібні рослини). — Док.: зжа́ти, ужа́ти (вжа́ти), пожа́ти. Я уранці виходжала, Золотеє жито жала (М. Рильський); Приблизно до 70-80-х років ХІХ ст. Словник синонімів української мови
- пожати — Пожати см. пожинати. Словник української мови Грінченка