поживність

КОРМ (їжа тварин), ПОЖИ́ВА, ПОЖИ́ВОК розм., ПОЖИ́ВНІСТЬ діал.; ПА́ША (трава, перев. на пасовищі). Не було такого дня, щоб Іван не їздив до лісу. Допомагав лісникам розвозити корм зголоднілим звірам (П. Загребельний); Сидіти б їм (горобчикам) під стріхами, Чекати б їм тепла, Та жаль, що всюди віхола Поживу замела (Г. Бойко); — Мусить пташка малесенька дбати, Де б водиці дістати краплинку, Де б під снігом поживку шукати (Леся Українка); Череда поспішала до доброї паші (І. Муратов); Корові привиділося, мабуть, що Фенчучка йде її доїти та й несе пашу (Марко Черемшина).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поживність — пожи́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. поживність — див. вигода Словник синонімів Вусика
  3. поживність — -ності, ж. 1》 Властивість за знач. поживний 1). 2》 діал. Корм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поживність — ПОЖИ́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Якість за знач. пожи́вний 1. Високою поживністю відзначається гичка цукрових буряків (з наук. літ.); Поживністю ядро горіха не поступається тваринному маслу (з газ. Словник української мови у 20 томах
  5. поживність — ПОЖИ́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Якість за знач. пожи́вний 1. Високою поживністю відзначається гичка цукрових буряків (Хлібороб Укр., 8, 1964, 12); Поживністю ядро горіха не поступається тваринному маслу (Літ. Укр., 19. Словник української мови в 11 томах
  6. поживність — Поживність, -ности ж. Пропитаніе, кормъ. Оса не мав тепер поживности. Радом. у. Словник української мови Грінченка