поживний
ПОЖИ́ВНИЙ (який містить необхідні для живлення організму речовини; цілком придатний для їжі), ЖИВИ́ЛЬНИЙ, ПОЖИТО́ЧНИЙ розм., ЗАЖИ́ВНИЙ діал.; КАЛОРІ́ЙНИЙ (який має достатню кількість калорій); СИ́ТНИ́Й, ТРИ́ВНИ́Й, ТРИВКИ́Й рідше (який добре тамує голод). Морозиво — досить поживна річ. Будучи ж, як вам відомо, старим парубком, я повинен, так би мовити, сам дбати про своє прохарчування (П. Загребельний); При змиві безпосередньо втрачається сам ґрунт разом з повним набором живильних речовин (з журналу); Харч хоч і простий, зате пожиточний (П. Колесник); — Налийте мені вина і підкладіть щось калорійне (Н. Рибак); Обід подали хороший, ситний (М. Коцюбинський); Панам подавали смачні й тривні потрави (І. Нечуй-Левицький); Я згадав далекі гони і тридцятий рік грімкий,.. кусень хліба свій тривкий... (М. Рудь).
Значення в інших словниках
- поживний — (який має багато поживних речовин) живильний, ситний. Словник синонімів Полюги
- поживний — пожи́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- поживний — (харч) тривний, ситний, їстівний; (- середовище) біол. живильний. Словник синонімів Караванського
- поживний — -а, -е. 1》 Який містить необхідні для живлення організму речовини; признач. для харчування, живлення кого-, чого-небудь. || Багатий на речовини, які живлять організм; корисний для живого організму. || Придатний для їжі. 2》 Пов'язаний із живленням. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поживний — ПОЖИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який містить необхідні для живлення організму речовини; признач. для харчування, живлення кого-, чого-небудь. Всю розсаду ми вирощуємо в поживних горщечках (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- поживний — Пожи́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поживний — ПОЖИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який містить необхідні для живлення організму речовини; признач. для харчування, живлення кого-, чого-небудь. Всю розсаду ми вирощуємо в поживних горщечках (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах