поживний

Значення в інших словниках

1. поживний — пожи́вний прикметник Орфографічний словник української мови
2. поживний — (харч) тривний, ситний, їстівний; (- середовище) біол. живильний. Словник синонімів Караванського
3. поживний — -а, -е. 1》 Який містить необхідні для живлення організму речовини; признач. для харчування, живлення кого-, чого-небудь. || Багатий на речовини, які живлять організм; корисний для живого організму. || Придатний для їжі. 2》 Пов'язаний із живленням. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поживний — ПОЖИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який містить необхідні для живлення організму речовини; признач. для харчування, живлення кого-, чого-небудь. Всю розсаду ми вирощуємо в поживних горщечках (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
5. поживний — ПОЖИ́ВНИЙ (який містить необхідні для живлення організму речовини; цілком придатний для їжі), ЖИВИ́ЛЬНИЙ, ПОЖИТО́ЧНИЙ розм., ЗАЖИ́ВНИЙ діал.; КАЛОРІ́ЙНИЙ (який має достатню кількість калорій); СИ́ТНИ́Й, ТРИ́ВНИ́Й, ТРИВКИ́Й рідше (який добре тамує голод). Словник синонімів української мови
6. поживний — Пожи́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. поживний — ПОЖИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який містить необхідні для живлення організму речовини; признач. для харчування, живлення кого-, чого-небудь. Всю розсаду ми вирощуємо в поживних горщечках (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах