пожежа

Значення в інших словниках

1. пожежа — поже́жа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. пожежа — Пожар, о. червоний півень, д. пожога, погориджа, (велика) пожарище. Словник синонімів Караванського
3. пожежа — -і, ж. Полум'я, яке охоплює і знищує все, що може горіти, а також саме горіння, знищення чого-небудь вогнем. || Місце, де що-небудь горить або горіло. || перен. Сильне почуття, що швидко охоплює кого-небудь. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пожежа — ПОЖЕ́ЖА, і, ж. 1. Неконтрольований процесс горіння, який супроводиться знищенням матеріальних цінностей цінностей і створює небезпеку для життя людей; пожар. Нараз Маруся, .. глянувши у вікно, закричала: – Пожежа десь! Горить! (Г. Словник української мови у 20 томах
5. пожежа — як (мов, ні́би і т. ін.) із поже́жі (з пожа́ру), зі сл. уско́чити, влеті́ти і т. ін. Дуже швидко, зненацька і т. ін. Уже він (Йонька) і коси помантачив, уже й попробував, чи добре косять, уже дві люльки викурив, а в хаті й не думали прокидатися. Фразеологічний словник української мови
6. пожежа — ПОЖЕ́ЖА (полум'я, яке охоплює і знищує щось; горіння, знищення вогнем чогось), ПОЖА́Р рідше, ЧЕРВО́НИЙ ПІ́ВЕНЬ розм., ПОЖО́ГА діал. У полум'ї корчився хутір... Стліли в пожежі комори, скирти (О. Словник синонімів української мови
7. пожежа — Поже́жа, -жі, -жею; -же́жі, -же́ж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. пожежа — ПОЖЕ́ЖА, і, ж. Полум’я, яке охоплює і знищує все, що може горіти, а також саме горіння, знищення чого-небудь вогнем. Нараз Маруся, ..глянувши у вікно, закричала: — Пожежа десь! Горить! (Хотк., II, 1966, 25); На тлі ясної пожежі.. Словник української мови в 11 томах
9. пожежа — Пожежа, -жі ж. Пожаръ. Як пчоли сняться, то буде пожежа. Чуб. І. 90. Уже хати братів хуторянців в пожежі палали. Мет. 436. Словник української мови Грінченка