1. Словник синонімів української мови

пожежа

ПОЖЕ́ЖА (полум'я, яке охоплює і знищує щось; горіння, знищення вогнем чогось), ПОЖА́Р рідше, ЧЕРВО́НИЙ ПІ́ВЕНЬ розм., ПОЖО́ГА діал. У полум'ї корчився хутір... Стліли в пожежі комори, скирти (О. Олесь); Села небо засмалили пожарами та розхристались риданням (Т. Осьмачка); — Сигналом для захоплення влади має бути червоний півень над панським палацом (Д. Бедзик); Міст мав стояти будь-якою ціною, його треба було вберігати і від ворогів, і від пожоги, і від бурі, і від криги, і від снігів (П. Загребельний).

ПОЖЕ́ЖНИЙ, ПОЖА́РНИЙ рідше. З самого початку аварії В. Правик дав сигнал тривоги усім пожежним частинам Київської області (Ю. Щербак); Мудриголови-мінометники притягли собі звідкись невеликий пожарний насос і викачували воду механічним способом (О. Гончар). — Пор. 1. поже́жа.

ПРИ́СТРАСТЬ (сильне, нестримне у своєму вияві почуття), ПАЛ, ГОРІ́ННЯ, ЖАР, ЖАГА́, ВОГО́НЬ, ПОЖЕ́ЖА, КИПІ́ННЯ, ЗАГА́РА діал. Коли юрби всідали, стояв на дворі й на сходах лемент і ще тримався перші хвилини й у вагоні. А потім наставала тиша. Пристрасті гасли, голоси притихали до шепоту (І. Багряний); Денис говорив з таким палом, з таким гарячим почуванням, що молода дівчина і стривожилась, і трохи злякалась (І. Нечуй-Левицький); Перше кохання, перше горіння, В кожного в серці ти є... Я із нетлінного виклав каміння Перше кохання своє (М. Нагнибіда); Ехо, німфа безсонна, блукала по луках Пенея. Феб, як побачив її, жаром до неї зайнявсь (переклад М. Зерова); Велику жагу він мав до того вчення, та що вдієш? (Панас Мирний); (Кречет:) Не знаєш ти про мої безсонні ночі... Коли вогонь шукання гасне... холоне серце від утоми... (О. Корнійчук); Здивований вчений ніяк не міг зрозуміти, як це з такої дослідницької, зовсім наукової доповіді спалахнула така пожежа пристрастей (Д. Бузько); Він хотів був цьому панові сказати ще щось, але промовчав, лиховісно тамуючи кипіння гніву (О. Ільченко); Корнієвич притиснув руку дівчини до уст так міцно, з такою загарою (Олена Пчілка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пожежа — Пожар// червоний півень. Словник синонімів Полюги
  2. пожежа — поже́жа іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. пожежа — Пожар, о. червоний півень, д. пожога, погориджа, (велика) пожарище. Словник синонімів Караванського
  4. пожежа — -і, ж. Полум'я, яке охоплює і знищує все, що може горіти, а також саме горіння, знищення чого-небудь вогнем. || Місце, де що-небудь горить або горіло. || перен. Сильне почуття, що швидко охоплює кого-небудь. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пожежа — ПОЖЕ́ЖА, і, ж. 1. Неконтрольований процесс горіння, який супроводиться знищенням матеріальних цінностей цінностей і створює небезпеку для життя людей; пожар. Нараз Маруся, .. глянувши у вікно, закричала: – Пожежа десь! Горить! (Г. Словник української мови у 20 томах
  6. пожежа — як (мов, ні́би і т. ін.) із поже́жі (з пожа́ру), зі сл. уско́чити, влеті́ти і т. ін. Дуже швидко, зненацька і т. ін. Уже він (Йонька) і коси помантачив, уже й попробував, чи добре косять, уже дві люльки викурив, а в хаті й не думали прокидатися. Фразеологічний словник української мови
  7. пожежа — Поже́жа, -жі, -жею; -же́жі, -же́ж Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. пожежа — ПОЖЕ́ЖА, і, ж. Полум’я, яке охоплює і знищує все, що може горіти, а також саме горіння, знищення чого-небудь вогнем. Нараз Маруся, ..глянувши у вікно, закричала: — Пожежа десь! Горить! (Хотк., II, 1966, 25); На тлі ясної пожежі.. Словник української мови в 11 томах
  9. пожежа — Пожежа, -жі ж. Пожаръ. Як пчоли сняться, то буде пожежа. Чуб. І. 90. Уже хати братів хуторянців в пожежі палали. Мет. 436. Словник української мови Грінченка