1. Великий тлумачний словник сучасної мови

поживний

пожи́вний

-а, -е.

1》 Який містить необхідні для живлення організму речовини; признач. для харчування, живлення кого-, чого-небудь.

|| Багатий на речовини, які живлять організм; корисний для живого організму.

|| Придатний для їжі.

2》 Пов'язаний із живленням.

Поживне середовище — а) розчин, застосовуваний у мікробіології для вирощування бактерій, грибків, водоростей; б) взагалі те, що є основою вирощування, розвитку якого-небудь організму.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поживний — (який має багато поживних речовин) живильний, ситний. Словник синонімів Полюги
  2. поживний — пожи́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. поживний — (харч) тривний, ситний, їстівний; (- середовище) біол. живильний. Словник синонімів Караванського
  4. поживний — ПОЖИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який містить необхідні для живлення організму речовини; признач. для харчування, живлення кого-, чого-небудь. Всю розсаду ми вирощуємо в поживних горщечках (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  5. поживний — ПОЖИ́ВНИЙ (який містить необхідні для живлення організму речовини; цілком придатний для їжі), ЖИВИ́ЛЬНИЙ, ПОЖИТО́ЧНИЙ розм., ЗАЖИ́ВНИЙ діал.; КАЛОРІ́ЙНИЙ (який має достатню кількість калорій); СИ́ТНИ́Й, ТРИ́ВНИ́Й, ТРИВКИ́Й рідше (який добре тамує голод). Словник синонімів української мови
  6. поживний — Пожи́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поживний — ПОЖИ́ВНИЙ, а, е. 1. Який містить необхідні для живлення організму речовини; признач. для харчування, живлення кого-, чого-небудь. Всю розсаду ми вирощуємо в поживних горщечках (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах