пожмаканий
ЗІМ'Я́ТИЙ прикм. (який зім'явся чи якого зім'яли), ПОМ'Я́ТИЙ, М'Я́ТИЙ, ПО́БГАНИЙ, ЗЖМА́КАНИЙ (ЗІЖМА́КАНИЙ) розм., ПОЖМА́КАНИЙ розм., ЗАЖМА́КАНИЙ розм., ПОЖМАКО́ВАНИЙ рідко. Ольга взяла зім'ятий і брудний лист (Я. Галан); Йонька вискочив у білій пожмаканій сорочці, пом'ятих вузеньких штаненятах, в чоботях босоніж (Григорій Тютюнник); В плащі, який не кидається в очі, У капелюсі, м'ятому, старому, Вапцаров сам виходить серед ночі Із потайного і глухого дому (П. Воронько); Комірчик на шиї та рукавички були побгані, нечисті (І. Нечуй-Левицький); Двадцять три карбованці тридцять дві копійки опинилися знову в Юриній кишені, під зжмаканим носовичком (Ю. Смолич); Хоч прекрасні блакитні очі молодої жінки були сухі, мокра, зіжмакана хустка в руках свідчила про те, що вона плакала ще до розмови (І. Ле).
Значення в інших словниках
- пожмаканий — пожма́каний дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
- пожмаканий — див. зім'ятий Словник синонімів Вусика
- пожмаканий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до пожмакати. || пожмакано, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Те саме, що зім'ятий 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- пожмаканий — ПОЖМА́КАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до пожма́кати. Він витяг з кишені піджака вже добре пожмакану газету (В. Собко); // у знач. прикм. Витяг [Петро Карпович] з-за халяви товстий пожмаканий рукопис (Є. Словник української мови у 20 томах
- пожмаканий — ПОЖМА́КАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до пожма́кати. Він витяг з кишені піджака вже добре пожмакану газету (Собко, Нам спокій.., 1959, 52); // У знач. прикм. Витяг [Петро Карпович] з-за халяви товстий пожмаканий рукопис (Є. Кравч., Квіти.. Словник української мови в 11 томах