1. Словник синонімів української мови

покарлючений

КРИВИ́Й прикм. (розміщений, спрямований не по прямій лінії), НЕРІ́ВНИЙ, КО́СИЙ, ВИ́КРИВЛЕНИЙ (який став нерівним); ПЕРЕКО́ШЕНИЙ (асиметричний); ПОКРУ́ЧЕНИЙ, ПОКАРЛЮ́ЧЕНИЙ розм. (скривлений у багатьох місцях). У чорній було вогко і темно. Се була велика хата, стара, з кривими стінами (Панас Мирний); Він проглядав нерівні, на склографі надруковані рядки (В. Собко); — Гляньте на цього гіганта, — показав Бунч на чудернацьке дерево з покрученим стовбуром (Ю. Бедзик); Росли там покарлючені дубки (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покарлючений — покарлю́чений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. покарлючений — див. кривий Словник синонімів Вусика
  3. покарлючений — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до покарлючити. 2》 у знач. прикм. Який має звивини, закрути, вигини і т. ін.; нерівний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. покарлючений — ПОКАРЛЮ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до покарлю́чити. Чого се старий, покарлючений старістю дід цілісінький день під тополями мовчки сидить або іноді щось там белькоче та тихо кива головою? (Дніпрова Чайка). 2. у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
  5. покарлючений — ПОКАРЛЮ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до покарлю́чити. Чого се старий, покарлючений старістю дід цілісінький день під тополями мовчки сидить або іноді щось там белькоче та тихо кива головою? (Дн. Чайка, Тв., 1960, 147). 2. у знач. прикм. Словник української мови в 11 томах