покращити

ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИ рідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНАЛЮВАТИ), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. створюючи сприятливі умови); ШЛІФУВА́ТИ, ВІДШЛІФО́ВУВАТИ (доводити до високого ступеня досконалості); ПІДНО́ВЛЮВАТИ (ПІДНОВЛЯТИ), МОДЕРНІЗУВА́ТИ (додаючи щось нове, сучасніше); ЗБАГА́ЧУВАТИ (якимись новими рисами, якостями тощо); ОЗДОРО́ВЛЮВАТИ (ОЗДОРОВЛЯ́ТИ), ПІДЛА́ТУВАТИ розм. (умови, стан чогось); ПІДТЯГА́ТИ (ПІДТЯ́ГУВАТИ) розм. (перев. знання з якогось предмета). — Док.: полі́пшити, покра́щити, удоскона́лити (вдоскона́лити), підправити, підняти, піднести, відшліфувати, підновити, модернізувати, збагатити, оздоровити, підлата́ти, підтягти́ (підтягну́ти). У витворах народної уяви завжди жило прагнення поліпшити реальне життя (М. Рильський); Фітотерапевтичні засоби покращують загальний обмін в організмі, поліпшують роботу видільних систем та органів (з журналу); Ціле літо я удосконалював лебідку, яка так потрібна водіям тягачів, всюдиходів, тракторів (П. Автомонов); Цей заробіток давав йому змогу не вбожіти, ще трохи й підправляти своє господарство (Б. Грінченко); Кузь ліз цілуватися з Дорошем і кричав: "Ось із ким ми піднімали товарове господарство!" (Григорій Тютюнник); Мовою можна отруїти свідомість — і піднести її, прояснити, оздоровити (М. Рильський); Сім'я, вона, брат, нашого брата шліфує. Сумирніші стаємо, покладисті (І. Цюпа); Максим не може не бачити, з якою ретельністю Білецькі відшліфовують кожен трюк (Д. Ткач); Кабінет Анрі Шартена мав дещо старомодний вигляд, але письменник не збирався модернізувати його (В. Собко); Роки й поневіряння трохи сутулили ставну колись постать Гринюка, зате ж збагачували життєвий його досвід (І. Ле); — До моря поїдете.. Треба вам.. підлатати здоров'я (О. Донченко); Ганна була у селищі лише один раз. І вже навіть забула про те, що треба їй знайомитися з якоюсь вчителькою і підтягати якусь математику (В. Козаченко). — Пор. 2. виправля́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. покращити — покра́щити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. покращити — [покрашчиетие] -шчу, -шчиеш; нак. -ашч, -ашчтеи Орфоепічний словник української мови
  3. покращити — Покращити й поліпшити До російського слова улучшить тритомний «Русско-украинский словарь» Інституту мовознавства АН УРСР наводить українські відповідники поліпшити, покращити, але в словнику не сказано, чи є між ними значеннєва або нюансова різниця. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  4. покращити — -щу, -щиш, док., покращувати, -ую, -уєш, недок., перех., рідко. Те саме, що поліпшити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. покращити — ПОКРА́ЩИТИ, щу, щиш, док., що, рідко. Те саме, що полі́пшити. Все йому хотілося попробувати, перевірити, покращити (О. Гончар); Сік редьки посилює роботу серця, покращує апетит і травлення (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  6. покращити — ПОКРА́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех., рідко. Те саме, що полі́пшити. Все йому хотілося попробувати, перевірити, покращити (Гончар, Таврія, 1952, 242); Сік редьки посилює роботу серця, покращує апетит і травлення (Мікр. ж., XXII, 5, 1960, 67). Словник української мови в 11 томах