1. Словник синонімів української мови

полемізувати

СПЕРЕЧА́ТИСЯ з ким, про що і без додатка (виступати із запереченням, спростованням чиїх-небудь поглядів); ПОЛЕМІЗУВА́ТИ, ДИСКУТУВА́ТИ, ДЕБАТУВА́ТИ, ДИСПУТУВА́ТИ книжн. (висловлювати незгоду з чиїми-небудь поглядами, положеннями, відстоюючи свої); ТОРГУВА́ТИСЯ розм. (в ході суперечки домагатися поступок з чийогось боку). Навколо великих поетів завжди ведуться суперечки. Сперечаються сучасники, сперечаються нащадки (М. Рильський); Миколі вкрай набридла розмова. Полемізувати з п'яним багатієм не хотілось, тим більше, що бачив усю безкорисність суперечки (В. Гжицький); Кілька хвилин вони торгувалися перед дверима, кому постукати й кому першому зайти (В. Собко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полемізувати — Вести полеміку, дискутувати, диспутувати; п! СПЕРЕЧАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  2. полемізувати — -ую, -уєш, недок., з ким, проти кого і без додатка. Вести полеміку з ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. полемізувати — див. дебатувати, дискутувати, обговорювати Словник чужослів Павло Штепа
  4. полемізувати — полемізува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. полемізувати — ПОЛЕМІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким, проти кого і без дод. Вести полеміку з ким-небудь. Я полемізував 30 років проти .. псевдокосмополітів (М. Словник української мови у 20 томах
  6. полемізувати — полемізува́ти (франц. polemiser, від грец. πολεμίξω – воюю) вести полеміку, сперечатися. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. полемізувати — Полемізува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. полемізувати — ПОЛЕМІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., з ким, проти кого і без додатка. Вести полеміку з ким-небудь. Я полемізував 30 років проти.. псевдокосмополітів (Драг. Словник української мови в 11 томах
  9. полемізувати — рос. полемизировать вести полеміку, сперечатися. Eкономічна енциклопедія