поливка

ПІДЛИ́ВА (рідка приправа до їжі), СО́УС, ПІДЛИ́ВКА розм., ПІДЛЕ́ВА розм., ПО́ЛИ́ВКА розм., ПОТРА́ВКА діал. Будні... Яке пісне слово, схоже на перлову кашу без підливи (М. М. Тарновський); Аркадій.. від чаю відмовився, але холодну рибу, залиту томатним соусом, знищив з голодною пожадливістю (М. Руденко); Зійдуться охвицери до копитана, та стануть той проклятенний чай пить з якоюсь підливкою (Г. Квітка-Основ'яненко); Артишоки, злегка облиті підлевою, лежали на полумиску у всій своїй знадливості й оригінальності (Олена Пчілка); Із моєї сипанки смачна страва буде, Поливку і маслечко дадуть добрі люди! (Л. Глібов); Розмаїті потравки, бігоси, лозанки парують і смачним пахом дратують охоту до їжі (М. Старицький).

Ю́ШКА (рідка страва, перев. м'ясний, рибний або грибний відвар з овочами, крупами тощо), СУП, ЗУ́ПА розм., ПОЛИ́ВКА діал.; ЮХА́ (УХА́) діал. (з риби); КУЛІ́Ш (густа з пшона); ЩЕ́РБА заст. (рідка); ПІ́ДЧАС (із буряків, бурячиння); КАНДЬО́Р розм. (рідка пшоняна або гречана каша). У казані над огнищем кипіла юшка з рибою (І. Багмут); Я разом з бійцями стояв у черзі до кухні, а потім їв разом із ними смачний суп із м'ясом (Л. Смілянський); Горохова зупа, поверх якої замість шкварок плавали покульчені черв'ячки, і смердюча конина зразу ж викликали в таборі обурення (М. Стельмах); Я тобі, Іванку, курку зарізала на поливку (М. Томчаній); Скінчиться кльов, І весь улов Спливе в юсі пахучій (В. Бичко); Її товариші-рибалки сиділи на березі довкола казана, ласуючи свіжою ранковою ухою (О. Гончар); Почала (Іваниха) розпалювати в печі та приставляти куліш (Леся Українка); (Галя:) Будеш обідати? (Влас:) А що ж там є? (Галя:) Щерба з галушок. Галушок було мало, ми всі поїли. Влить щерби? (М. Кропивницький); — Тут хоч кандьор варять із пшона, а не з проса (М. Стельмах).