поливати

ПОЛИВА́ТИ (ллючи воду або іншу рідину, робити мокрим, вологим когось, щось), ОБЛИВА́ТИ, ПРИЛИВА́ТИ, ПІДЛИВА́ТИ розм., ПОЛОСКА́ТИ розм., МИ́ТИ розм. — Док.: поли́ти, полля́ти рідше обли́ти, обілля́ти рідше прили́ти, прилля́ти рідше підли́ти, піділля́ти рідше. Нимидора поливала розсаду на грядках (І. Нечуй-Левицький); Чорна річка, розбурхана серед ночі, сердилась, налітала на берег, обливаючи босі ноги знахарки теплою водою (А. Шиян); Приливали доріженьку, Таки пилом пала; Розважали матусеньку, Таки з лиця спала (пісня); Ой вийду я у садочок, Буду виглядати, Чи не вийде моя мила Рути підливати? (С. Руданський); Шумлять сосни. Полоще їх дрібний, дошкульний дощ... (П. Колесник); То пропаде вода між камінням і вурчить десь в глибині, то знов вискочить, засміється і миє пласке каміння (Г. Хоткевич).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поливати — Обливати; (город) зрошу вати, зволожувати; (парфумами) кропити, спорскувати, оббризкувати; (з кулемета) обстрілювати, стріляти; (поливою) покривати, ґлязурувати. Словник синонімів Караванського
  2. поливати — -аю, -аєш, недок., полити, поллю, поллєш і рідко полляти, полляю, полляєш і поллю, поллєш, док. 1》 перех. і без додатка. Ллючи рідину, змочувати кого-, що-небудь; обливати когось, щось. || Зволожувати або зрошувати ґрунт для поліпшення росту рослин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поливати — полива́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  4. поливати — ПОЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЛИ́ТИ, поллю́, поллє́ш і рідко ПОЛЛЯ́ТИ, полля́ю, полля́єш і поллю́, поллє́ш, док. 1. кого, що і без дод. Ллючи рідину, змочувати кого-, що-небудь; обливати когось, щось. Словник української мови у 20 томах
  5. поливати — Дівка, як верба, ї! не поливай, а вона росте. Жарт про молоду дівчину, яка швидко росте. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. поливати — облива́ти (обкида́ти, полива́ти і т. ін.) / обли́ти (обки́дати, поли́ти і т. ін.) бру́дом (боло́том, грязю́кою і т. ін.) кого. Несправедливо звинувачувати когось у чомусь; обмовляти, неславити, ганьбити. Майже в кожному номері .. Фразеологічний словник української мови
  7. поливати — ПОЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЛИ́ТИ, поллю́, поллє́ш і рідко ПОЛЛЯ́ТИ, полля́ю, полля́єш і поллю́, поллє́ш, док. 1. перех. і без додатка. —Ллючи рідину, змочувати кого-, що-небудь; обливати когось, щось. Словник української мови в 11 томах
  8. поливати — Полива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. полити, -ллю, -ллєш, гл. 1) Поливать, полить, орошать, оросить. А хто буде явір поливати, той буде мене споминати. Чуб. V. 210. Поливала та ромен-зілля дрібними сльозами. Чуб. V. 336. 2) Глазировать, покрывать, покрыть глазурью (посуду). Шух. І. 264. Словник української мови Грінченка