полюбовник

КОХА́НЕЦЬ (чоловік, що перебуває в позашлюбному зв'язку з жінкою або дівчиною), КОХА́НОК розм., КОХА́Н розм., КОХА́НКО розм., ПОЛЮБО́ВНИК розм., ЛАСКА́ВЕЦЬ фольк., ПА́СІЯ заст., ЛЮБА́С діал.; ФАВОРИ́Т (коханий знатної, високої становищем жінки). Солдат заглядає у вікно і думає: "Може, коханця має?" За якийсь час справді появився у дверях молодий легінь. Жінка на порозі обняла його, поцілувала (В. Королович); Шлюбна жінка покинула Сенька перед кількома роками й утекла з своїм коханком до Америки (Лесь Мартович); Вони з усією селянською простотою обізвали її сучкою, згадали її полюбовників (М. Стельмах); Тіло несуть, коня ведуть, кінь головку клонить; за ним іде чорнявая, білі ручки ломить... Весь світ сходить, та не найде такого ласкавця (П. Чубинський); Прилюдно цілувалася і обіймалася (Паланга) з ним, не криючись навіть, що має любаса (М. Коцюбинський); Не сів би хутором на тому шматку над Тясмином мій пращур Козюшевський, то сів би якийсь фаворит Катерини (Д. Бедзик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полюбовник — див. КОХАНЕЦЬ. Словник синонімів Караванського
  2. полюбовник — див. звабник; коханий Словник синонімів Вусика
  3. полюбовник — -а, ч., розм. Те саме, що коханець 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. полюбовник — полюбо́вник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  5. полюбовник — ПОЛЮБО́ВНИК, а, ч., розм. Те саме, що коха́нець 1. В голові її вічно шуміла сивуха; вона все ще моргала на хлопців, але вже забула лік своїм полюбовникам (М. Коцюбинський); – Роздарила [роздарувала] наші землі Катерина [друга] графам та князям, своїм полюбовникам... (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  6. полюбовник — Полюбо́вник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. полюбовник — ПОЛЮБО́ВНИК, а, ч., розм. Те саме, що коха́нець 1. В голові її вічно шуміла сивуха; вона все ще моргала на хлопців, але вже забула лік своїм полюбовникам (Коцюб., І, 1955, 69); — Роздарила [роздарувала] наші землі Катерина [друга] графам та князям, своїм полюбовникам… (Гончар, I,1959, 35). Словник української мови в 11 томах