поляна

ГА́ЛЯВА (вільне від дерев місце в лісі, в парку, а також простір серед густих рослин), ГАЛЯ́ВИНА, ПРОГА́ЛИНА, ПРОГАЛЯ́ВИНА, ЧИСТИ́НА, ПОЛЯ́НА, ПОЛЯ́ВИНА розм.; ПЕРЕЛІ́ССЯ, ПРО́ЛІСОК розм. (між ділянками лісу); МАЙДА́Н діал. (у лісі). На галяву вискакує з гущини сарна (М. Коцюбинський); Кругом галявини стояв стіною старий зелений ліс (І. Нечуй-Левицький); З лісу на прогалину виходять дядько Лев і небіж його Лукаш (Леся Українка); Червоноармійці вовтузяться.., заповнюючи отакими ялинами лісову прогалявину (Ю. Яновський); Можна розрізнити кожне дерево, але не видно стежки, яка б виводила на чистину (Ю. Збанацький); По широких полянах молода ліщина з жовто-зеленим листом гріється на сонячній спеці (Панас Мирний); Серед поляни, де морщиться калюжа, Лелека походжа і сумно клекотить (М. Рильський); Гори, перелісся, пасовища, .. Замки, мов примари ... (І. Нехода); За озером, на проліску, поза старими яворами, росла чудова ліщина (Марко Вовчок); Зеленіє молода трава по майданах і берегах (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поляна — див. галявина Словник синонімів Вусика
  2. поляна — -и, ж. Рівнина, невеликий луг, звичайно на узліссі або серед лісу; галявина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поляна — Галява, галявина, галявинка, галявка, тал, таловина, прилука, пролісок Словник чужослів Павло Штепа
  4. поляна — поля́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  5. поляна — ПОЛЯ́НА, и, ж. Рівнина, невеликий луг, звичайно на узліссі або серед лісу. Підеш погулять, то аж дух радується: кругом острова верболіз.., а там починаються вже товсті .. дерева, що оточують зелену поляну (О. Словник української мови у 20 томах
  6. поляна — И, ж. Накритий стіл. Банзай сказав, що, звісно, зможе, дуже навіть зможе їм допомогти, якщо вони готові виставити «поляну» для однієї особи (Л. Дереш). Словник сучасного українського сленгу
  7. поляна — (-и) ж.; мол. Стіл із спиртним і закусками. Позаду — "поляна", накрита на роботі, і застілля з родичами (Є. Кононенко, Віра, Надя, Яна); А у відповідь наклали стільки всяких харчів, що в Єгора з товаришами вийшла справжня "поляна". Словник жарґонної лексики української мови
  8. поляна — ПОЛЯ́НА, и, ж. Рівнина, невеликий луг, звичайно на узліссі або серед лісу. Підеш погулять, то аж дух радується: кругом острова верболіз.., а там починаються вже товсті.. дерева, що оточують зелену поляну (Стор. Словник української мови в 11 томах