полісмен

ПОЛІЦА́Й (особа, що служить у поліції, перев. нижчий чин), ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ, ФАРАО́Н заст., зневажл., ПОЛІЦІА́НТ (ПОЛІЦІЯ́НТ) заст., розм.; ПОЛІСМЕ́Н (в англомовних країнах). Завмерла станція сумна, в холодних залах тишина, лиш поліцаї, як ворони, крокують важко по перону (В. Сосюра); Поліцейський в своїй пелерині сидів зігнувшись високо десь на стіні, а його кепі блищало на сонці (М. Коцюбинський); На всіх просторах Російської імперії поліцаїв узивали — фараони (О. Ковінька); Трус кінчається нічим, по щастю. Поліціанти тільки поглядають в темний отвір горища (Дніпрова Чайка); Он і Гримичі скільки пережили, коли поліціянти приїхали по Романа і Василя (М. Стельмах); Полісмени густо обліпили огорожу президентської резиденції (Н. Рибак).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полісмен — -а, ч. Поліцейський в Англії, США та деяких інших країнах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полісмен — полісме́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. полісмен — ПОЛІСМЕ́Н, а, ч. Поліцейський в Англії та США та деяких інших країнах. Статуя Свободи. Біля статуї – З гумовим нагаєм полісмен (І. Нехода); Суворі полісмени ретельно перевіряють документи і завертають надто спритних збирачів автографів та сувенірів (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. полісмен — полісме́н (англ. policeman) назва поліцая в англомовних країнах. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. полісмен — Полісме́н, -на; -ме́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. полісмен — ПОЛІСМЕ́Н, а, ч. Поліцай в Англії та США. Статуя Свободи. Біля статуї — З гумовим нагаєм полісмен (Нех., Ми живемо.., 1960, 82); Суворі полісмени ретельно перевіряють документи і завертають надто спритних збирачів автографів та сувенірів (Рад. Укр., 31.I 1964, 4). Словник української мови в 11 томах
  7. полісмен — рос. полисмен назва поліцейського в англомовних країнах. Eкономічна енциклопедія