полісовщик

ЛІСНИ́ЧИЙ (службовець лісництва, а також завідуючий ним), ПОЛІСО́ВЩИК рідко, ГА́ЙНИК діал. Івана призначили помічником лісничого, і він поступово втягнувся в звичну роботу: встане вранці та й у ліс (М. Зарудний); І раптом Гнатові чогось стало жаль, що він послав дітей у панський ліс. "А що як наскочать полісовщики? Або дерево не так може впасти" (М. Стельмах); Батько Маріки тепер робив гайником у лісі (А. Турчинська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полісовщик — полісо́вщик іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. полісовщик — ПОЛІСО́ВЩИК, а, ч., рідко. Те саме, що лісни́чий. Коли береза ранньої весни Попід корою грає світлим соком, – Бере сокиру й свердла полісовщик, В корі сріблистій пробиває отвір І радісно до рани припадає Устами спраглими (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  3. полісовщик — ПОЛІСО́ВЩИК, а, ч., рідко. Те саме, що лісни́чий. Коли береза ранньої весни Попід корою грає світлим соком, — Бере сокиру й свердла полісовщик, В корі сріблистій пробиває отвір І радісно до рани припадає Устами спраглими (Рильський, III, 1961, 168). Словник української мови в 11 томах