полісовщик
ПОЛІСО́ВЩИК, а, ч., рідко.
Те саме, що лісни́чий.
Коли береза ранньої весни Попід корою грає світлим соком, – Бере сокиру й свердла полісовщик, В корі сріблистій пробиває отвір І радісно до рани припадає Устами спраглими (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- полісовщик — полісо́вщик іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- полісовщик — ЛІСНИ́ЧИЙ (службовець лісництва, а також завідуючий ним), ПОЛІСО́ВЩИК рідко, ГА́ЙНИК діал. Івана призначили помічником лісничого, і він поступово втягнувся в звичну роботу: встане вранці та й у ліс (М. Словник синонімів української мови
- полісовщик — ПОЛІСО́ВЩИК, а, ч., рідко. Те саме, що лісни́чий. Коли береза ранньої весни Попід корою грає світлим соком, — Бере сокиру й свердла полісовщик, В корі сріблистій пробиває отвір І радісно до рани припадає Устами спраглими (Рильський, III, 1961, 168). Словник української мови в 11 томах