полісний
ПО́ЛІСНИЙ, а, е, фін.
Прикм. до по́ліс¹.
В елліністичну епоху полісна релігія спочатку витісняється різними релігійно-містичними течіями і філософськими вченнями, а з появою християнства релігія стародавніх греків остаточно відкидається (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me