полісний

ПО́ЛІСНИЙ, а, е, фін.

Прикм. до по́ліс¹.

В елліністичну епоху полісна релігія спочатку витісняється різними релігійно-містичними течіями і філософськими вченнями, а з появою християнства релігія стародавніх греків остаточно відкидається (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полісний — -а, -е, фін. Прикм. до поліс II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. полісний — по́лісний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. полісний — ПО́ЛІСНИЙ, а, е, фін. Прикм. до по́ліс¹. Словник української мови в 11 томах