полісний

по́лісний

-а, -е, фін.

Прикм. до поліс II.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. полісний — по́лісний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. полісний — ПО́ЛІСНИЙ, а, е, фін. Прикм. до по́ліс¹. В елліністичну епоху полісна релігія спочатку витісняється різними релігійно-містичними течіями і філософськими вченнями, а з появою християнства релігія стародавніх греків остаточно відкидається (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. полісний — ПО́ЛІСНИЙ, а, е, фін. Прикм. до по́ліс¹. Словник української мови в 11 томах