поліщук
ПОЛІЩУКИ́ (жителі або уродженці Полісся), ПОЛІСЯ́НИ, ЛИТВИ́НИ заст. На українських заводах з'явились безщасні поліщуки, чи, як звуть їх на Україні, литвини (І. Нечуй-Левицький); Чуєш, мамо? Не печалься З сестрами й братами — Полісяни і словаки Стали земляками (М. Нагнибіда).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Поліщук — Поліщу́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- поліщук — див. поліщуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поліщук — ПОЛІЩУ́К див. поліщуки́. Словник української мови у 20 томах
- Поліщук — див. Поліщук, Ніна Павлівна Філософський енциклопедичний словник
- поліщук — Поліщу́к, -ка́; -щуки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поліщук — ПОЛІЩУ́К див. поліщуки́. Словник української мови в 11 томах
- поліщук — Поліщук, -ка м. Житель Полѣсья. О. 1861. І. 264. Словник української мови Грінченка