поліщук

Поліщук, -ка

м. Житель Полѣсья. О. 1861. І. 264.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Поліщук — Поліщу́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. поліщук — див. поліщуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поліщук — ПОЛІЩУ́К див. поліщуки́. Словник української мови у 20 томах
  4. Поліщук — див. Поліщук, Ніна Павлівна Філософський енциклопедичний словник
  5. поліщук — ПОЛІЩУКИ́ (жителі або уродженці Полісся), ПОЛІСЯ́НИ, ЛИТВИ́НИ заст. На українських заводах з'явились безщасні поліщуки, чи, як звуть їх на Україні, литвини (І. Нечуй-Левицький); Чуєш, мамо? Не печалься З сестрами й братами — Полісяни і словаки Стали земляками (М. Нагнибіда). Словник синонімів української мови
  6. поліщук — Поліщу́к, -ка́; -щуки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поліщук — ПОЛІЩУ́К див. поліщуки́. Словник української мови в 11 томах