помежи

СЕ́РЕД кого, чого, прийм. (при означенні осіб, предметів і т. ін., в оточенні яких перебуває хто-, що-небудь або відбувається якась дія), ПО́СЕРЕ́Д, МІЖ ким, чим, ПО́МІЖ ким, чим, МЕЖ (МЕЖИ́) ким, чим, розм., ПОМЕ́ЖИ ким, чим, розм., СЕРЕДИ́ заст. — Ні, ти ще, бачу, не набрався розуму, ще тобі до-о-овго треба тертися серед людей! (Є. Гуцало); Он дівча якесь випросталось серед міжрядь (О. Гончар); Давня ворожнеча між хлопцями не затихла (А. Головко); Поміж лицарів блискучих, поміж дам препишно вбраних королівна йде поволі у буденних чорних шатах (Леся Українка); Замішався, як ополоник межи ложками (прислів'я); Над Дніпровою сагою стоїть явір меж лозою (Т. Шевченко); За струмочком, помежи кущами, гадюкою в'ється на Шевченкову гору стежечка (М. Коцюбинський); Та не знайшов і там покою Середи скреготу та тьми (П. Грабовський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помежи — поме́жи прийменник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. помежи — див. близько Словник синонімів Вусика
  3. помежи — див. поміж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. помежи — ПОМЕ́ЖИ див. помі́ж. Словник української мови у 20 томах
  5. помежи — Помежи́ і по́мі́ж, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. помежи — ПОМЕ́ЖИ див. помі́ж. Словник української мови в 11 томах