помертвілий

ЗБЛІ́ДЛИЙ прикм. (про обличчя, шкіру людини — який втратив природний колір, став блідим), ПОБЛІ́ДЛИЙ, ЗБІЛІ́ЛИЙ, ПОБІЛІ́ЛИЙ, ПОПОЛОТНІ́ЛИЙ, СПОЛОТНІ́ЛИЙ, ПОМЕРТВІ́ЛИЙ підсил. Марія вийшла на палубу і підставила вітру своє зблідле обличчя (В. Кучер); Сльози збігали по її поблідлих щоках, а вона не соромилась їх, не помічала (П. Колесник); — Терпітиму, — каже (Галя), дивлячись на його обличчя, збіліле, хмуре, із жалем та неспокоєм (Марко Вовчок); На їхніх сорочечках гойдається кривавий відблиск, на їхніх побілілих обличчях ворушиться жах (М. Стельмах); Він побачив пополотнілі обличчя друзів (Н. Рибак); По Грицевому сполотнілому обличчі пробігла легенька усмішка, ясна цяточка відбитого щастя затремтіла в його широких очах (Д. Бедзик); Люба прийняла на свої руки бідну Іваниху з помертвілим лицем (Олена Пчілка). — Пор. 1. бліди́й.

НЕРУХО́МИЙ (який не рухається, лишається в тому самому положенні), НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙ рідше, НЕДВИЖИ́МИЙ рідше, НЕДВИ́ЖНИЙ рідше, ЗАВМЕ́РЛИЙ підсил., ЗАСТИ́ГЛИЙ підсил., МЕ́РТВИЙ підсил.; ЗАКЛЯ́КЛИЙ, ЗАКАМ'ЯНІ́ЛИЙ (ЗАКАМЕНІ́ЛИЙ рідше), СКАМ'ЯНІ́ЛИЙ (СКАМЕНІ́ЛИЙ рідше), ОКАМ'ЯНІ́ЛИЙ рідше, ЗАДЕРЕВ'ЯНІ́ЛИЙ, ОДЕРЕВ'ЯНІ́ЛИЙ, ДЕРЕВ'Я́НИЙ, ЗАЦІПЕНІ́ЛИЙ, ЗАКОСТЕНІ́ЛИЙ, ПОМЕРТВІ́ЛИЙ (про людину, частини її тіла та про тварину — який став нерухомим); ОСТОВПІ́ЛИЙ (про людину); ЗАДУБІ́ЛИЙ (про частини тіла). Ось солдат, що досі сидів нерухомий в напруженій позі, стиха ворухнувсь (А. Головко); Вода (в Сені) непорушна, живосрібна, навіть не збагнути, в який бік вона тече (В. Собко); Дрімає дорога, небом укрита. Повітря незрушне, склисте (О. Гончар); Крізь білу гребінку березняку ще виднілись розкидані по низовині завмерлі танки (О. Гончар); Робітники, які ще вчора стояли біля цих верстатів, пішли на фронт, і їх зараз ніким замінити. Кожний мертвий верстат був тепер злочином (О. Довженко); Марко встав, розправив задубілу спину, ступив кілька кроків одерев'янілими ногами (І. Цюпа); Він уявляв собі, що станеться з ним, коли він буде мертвий.. Кров у жилах густа і холодна, ..члени витягнені, дерев'яні і не згинаються (М. Коцюбинський).