поморщити

МО́РЩИТИ (робити зморшки, складки на шкірі, обличчі тощо; утворювати брижі перев. на поверхні води), ЗМО́РЩУВАТИ, БРИ́ЖИТИ (перев. поверхню води); НАМО́РЩУВАТИ (шкіру обличчя або якоїсь його частини). — Док.: змо́рщити, помо́рщити, збри́жити, намо́рщити. Підвівся (Іван), поправив краватку, руки за спину, чемний, спокійний, лише з обличчя дуже блідий, чоло морщить (В. Дрозд); Вітер морщив у калюжах синю воду (Я. Гримайло); Сіроух зморщив кумедно свого злегка вкритого ластовинням носа (Д. Бедзик); Язики полум'я коливалися від вітру. Важкий і мокрий, він летів над водою і брижив її дзеркало (П. Панч); Вона замислюється, наморщує невисокий лоб і занепокоєний носик (М. Стельмах).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поморщити — помо́рщити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поморщити — -щу, -щиш, док., перех. 1》 Те саме, що зморщити. 2》 Утворити брижі на поверхні води. || Утворити заглибини, складки; покоробити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поморщити — ПОМО́РЩИТИ, щу, щиш, док., що. 1. Те саме, що змо́рщити. Пігловський у буцегарні розв'язав ремінь на руках старого, бридливо поморщив носа (М. Стельмах). 2. Утворити брижі на поверхні води; // Утворити заглибини, складки; покоробити. Словник української мови у 20 томах
  4. поморщити — ПОМО́РЩИТИ, щу, щиш, док., перех. 1. Те саме, що змо́рщити. Пігловський у буцегарні розв’язав ремінь на руках старого, бридливо поморщив носа (Стельмах, І, 1962, 432). 2. Утворити брижі на поверхні води; // Утворити заглибини, складки; покоробити. Словник української мови в 11 томах
  5. поморщити — Поморщити, -щу, -щиш гл. Поморщить, сморщить. Чуб. V. 1106. Словник української мови Грінченка