поморщитися
МО́РЩИТИСЯ (покриватися зморшками, складками; морщити обличчя від незадоволення, болю тощо), ЗМО́РЩУВАТИСЯ, БГА́ТИСЯ розм., МО́РХНУТИ розм.; БРИ́ЖИТИСЯ (покриватися брижами); НАМО́РЩУВАТИСЯ (морщити шкіру свого обличчя або якоїсь його частини). . — Док.: змо́рщитися, помо́рщитися, помо́рхнути, збри́житися, побри́житися, намо́рщитися. Лице його морщиться в пошуках потрібних думок і слів (Григорій Тютюнник); Завуч зморщився, одвернувсь убік (Ю. Збанацький); У безщасного від того нагадування все обличчя якось бгалося, стискалося в один вираз страшної пекучої муки (Б. Грінченко); Очі його дивились якось дуже спокійно, байдужо, а лице вже поморхло (І. Нечуй-Левицький); Лоб дрібненько брижиться над руденькими бровами (І. Волошин); Лоб наморщився, брови зсунулись (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- поморщитися — помо́рщитися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поморщитися — -щуся, -щишся, док. 1》 Вкритися зморшками (див. зморшка I). || тільки 3 ос. Зібратися в зморшки (про шкіру на обличчі, тілі людини або тварини і т. ін.). 2》 Зморщити лице, зробити гримасу, скривитися під впливом якого-небудь неприємного почуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поморщитися — ПОМО́РЩИТИСЯ, щуся, щишся, док. 1. Вкритися зморшками (див. змо́ршка¹). Вони [чоловіки] люблять жінок, поки жінки молоді, а як лиш жінка трохи поморщиться, тоді шукають собі інших (Л. Мартович); // тільки 3 ос. Словник української мови у 20 томах
- поморщитися — ПОМО́РЩИТИСЯ, щуся, щишся, док. 1. Вкритися зморшками ( див. змо́ршка¹). Вони [чоловіки] люблять жінок, поки жінки молоді, а як лиш жінка трохи поморщиться, тоді шукають собі інших (Март., Тв., 1954, 446); // тільки 3 ос. Словник української мови в 11 томах
- поморщитися — Поморщитися, -щуся, -щишся гл. Поморщиться, сморщиться. Пальці почорніли, поморщились, пошерхли. Левиц. І. 1У4. Словник української мови Грінченка