помінятися

МІНЯ́ТИСЯ (робити взаємний обмін), ОБМІ́НЮВАТИСЯ, РОЗМІ́НЮВАТИСЯ (з кимсь ким-, чим-небудь); ЗАМІНЯ́ТИСЯ, ЗАМІ́НЮВАТИСЯ (поступатися місцем комусь, чомусь); ПЕРЕМІНЯ́ТИСЯ, ПЕРЕМІ́НЮВАТИСЯ (ким-небудь іншим; один з одним або місцем з кимсь, чимсь; зазнавати якихось змін). — Док.: поміня́тися, зміня́тися, обміня́тися, розміня́тися, заміни́тися, заміня́тися, переміни́тися. (Анна (міняється з ним перснями):) Ось мій (Леся Українка); Ми ще й не бачили одне одного. Познайомилися,.. потм обмнялися фотокартками (З. Мороз); Через сусідських хлопчаків обмінювалась (Ляля) лаконічними записками з друзями (О. Гончар); У нас в Чернігові є кілька родин, що охоче замінялися би дітьми на вакації (М. Коцюбинський); Реформаційні настрої поволі замінювалися зовсім іншими настроями (І. Ле); Зненависть задавлена почала перемінятися на одчай (Б. Грінченко); Усе змінилося. Якісь темні, гидкі зариси, викривлені постаті й лиця перемінюються в щораз нові страшні потвори (Н. Кобринська).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помінятися — поміня́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помінятися — [пом'ін’атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'айеіц':а, -н'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. помінятися — -яюся, -яєшся, док., ким, чим. 1》 Зробити взаємний обмін чим-небудь таким самим. || Випадково або навмисне замість своєї взяти один в одного таку саму чужу річ. 2》 Замінити в кого-небудь щось одне на інше. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. помінятися — ПОМІНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., ким, чим. 1. Зробити взаємний обмін чим-небудь таким самим. Молоді стали, побили поклони, поцілували образ і помінялись перснями (І. Нечуй-Левицький); – Чуєш, не канюч, мов каня, серед людей, коли чоловіком хочеш бути. Словник української мови у 20 томах
  5. помінятися — поміня́тися / міня́тися ро́лями. Заступити один одного в чомусь. — Ну, їй-богу,— не переставала Віра Павлівна,— збоку можна подумати, що ми помінялися ролями, що тепер ви — дама, а я — ваш кавалер (Г. Хоткевич). Фразеологічний словник української мови
  6. помінятися — ПОМІНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, док., ким, чим, 1. Зробити взаємний обмін чим-небудь таким самим. Молоді стали, побили поклони, поцілували образ і помінялись перснями (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. помінятися — Поміня́тися, -ня́юся, -єшся гл. Помѣняться. Ось тобі новенький карбованець, поміняймось на старого. МВ. І. 56. Словник української мови Грінченка