поміркований

РОЗСУ́ДЛИВИЙ (здатний обмірковувати, діяти правильно й розумно), РОЗВА́ЖЛИВИЙ, РОЗВА́ЖНИЙ, ПОМІРКО́ВАНИЙ, РАЦІОНАЛІСТИ́ЧНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ, РОЗМІРКО́ВАНИЙ розм., РОЗСУ́ДНИЙ діал. "Не така вона буває, як розмовляє зо мною. Вона завсіди спокійна, рівна, розсудлива, поміркована й помірна в розмові..." (І. Нечуй-Левицький); Він з природи розважливий, ні перед чим і ні перед ким не торопів (Ю. Мушкетик); Розважний, солідний, років за сорок, він мав у підлеглих і в начальства значний авторитет як знавець своєї справи та ще як людина суворо принципова (О. Гончар); Раціоналістична людина; Я добре знаю, що читачі тепер занадто тверезі, позитивні, аби слухати наївну казку (М. Рильський); — Не хвалячи себе, я скажу, що я й розміркований, і не боягузливий, і не розтратливий (І. Нечуй-Левицький).

СТРИ́МАНИЙ (про людину — який уміє володіти собою, відзначається витримкою; про голос, тон тощо — який виражає витримку), ВИ́ТРИМАНИЙ, УРІВНОВА́ЖЕНИЙ (ВРІВНОВА́ЖЕНИЙ), ПОМІРКО́ВАНИЙ, ПОМІ́РНИЙ, МІ́РНИЙ рідше, РІ́ВНИЙ, ЗДЕ́РЖАНИЙ розм.; ХОЛОДНОКРО́ВНИЙ, СУХИ́Й (який не виявляє, не виражає емоцій). Завпед Пилип Данилович Кужіль — чоловік стриманий, мовчазний, урівноважений (О. Копиленко); Шахрай такий, як і всі. Але він витриманий неймовірно (Ю. Яновський); Тон листа врівноважений, слова скупі (П. Колесник); Вдачі брати були різної: Юрій — поміркований та обережний, Леонід — нестримний та запальний (Ю. Смолич); Вона завсіди спокійна, рівна, розсудлива, поміркована й помірна в розмові (І. Нечуй-Левицький); (Теофіл:) Слухай, поводься здержано, в речах будь мірний (Леся Українка); Холоднокровний дуелянт; Йому ніколи не думалося, щоб цей сухий, завжди суворий Максим Половинка міг так ніжно, мало не мрійно говорити про машини (В. Собко). — Пор. 2. спокі́йний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поміркований — помірко́ваний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поміркований — Розважливий, обачний, обережний, розсудливий; (у бажаннях) скромний; (крок) не ризикований; (погляд) не крайній, не екстремальний. Словник синонімів Караванського
  3. поміркований — див. покірний; спокійний Словник синонімів Вусика
  4. поміркований — Помірний і поміркований Хоч як це дивно, але й освічені люди часом помиляються щодо слів поміркований і помірний, ставлячи одне замість другого: «Зима цього року була поміркована: лютих морозів майже не було, й часто траплялись відлиги». «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. поміркований — -а, -е. 1》 Який керується у своїх діях, поглядах, думках вимогами здорового глузду; розважливий. || Без претензій; скромний. 2》 Який дотримується не крайніх позицій у політиці, схильний до компромісу, угодовства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. поміркований — ПОМІРКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Який керується в своїх діях, поглядах, думках вимогами здорового глузду; розважливий. Розсудливий, поміркований та обережний зроду, він все думав... Словник української мови у 20 томах
  7. поміркований — Помірко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. поміркований — ПОМІРКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Який керується в своїх діях, поглядах, думках вимогами здорового глузду; розважливий. Розсудливий, поміркований та обережний зроду, він все думав, коли б часом з цього вигідного діла не вийшов якийсь невигідний для його кінець (Н. Словник української мови в 11 томах
  9. поміркований — Поміркований, -а, -е Разсудительный, (Ананьев. у.) обдуманный. Словник української мови Грінченка