1. Словник української мови в 11 томах

поміркований

ПОМІРКО́ВАНИЙ, а, е.

1. Який керується в своїх діях, поглядах, думках вимогами здорового глузду; розважливий.

Розсудливий, поміркований та обережний зроду, він все думав, коли б часом з цього вигідного діла не вийшов якийсь невигідний для його кінець (Н.-Лев., IV, 1956, 194);

Обачний, розсудливий, поміркований, він у найкритичніші хвилини не втрачав розважливого спокою та самовладання (Гончар, III, 1959, 374);

// Без претензій; скромний.

Був він господар дбайливий, а вдачі тихої та поміркованої (Смолич, Мир.., 1958, 18).

2. Який дотримується не крайніх позицій у політиці, схильний до компромісу, угодовства.

Будучи за політичними поглядами людиною поміркованою, [І. І.] Срез-невський не міг, однак, без співчуття дивитися на злиденне життя простого люду (Нар. тв. та етн.,4, 1962, 68);

// У якому виявляються не крайні позиції у політиці, схильність до компромісу, угодовства.

Це були дуже помірковані, ліберальні, давно вже скомпрометовані на Заході гасла облудних буржуазних «свобод» (Кол., Терен., 1959, 160).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поміркований — помірко́ваний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. поміркований — Розважливий, обачний, обережний, розсудливий; (у бажаннях) скромний; (крок) не ризикований; (погляд) не крайній, не екстремальний. Словник синонімів Караванського
  3. поміркований — див. покірний; спокійний Словник синонімів Вусика
  4. поміркований — Помірний і поміркований Хоч як це дивно, але й освічені люди часом помиляються щодо слів поміркований і помірний, ставлячи одне замість другого: «Зима цього року була поміркована: лютих морозів майже не було, й часто траплялись відлиги». «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. поміркований — -а, -е. 1》 Який керується у своїх діях, поглядах, думках вимогами здорового глузду; розважливий. || Без претензій; скромний. 2》 Який дотримується не крайніх позицій у політиці, схильний до компромісу, угодовства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. поміркований — ПОМІРКО́ВАНИЙ, а, е. 1. Який керується в своїх діях, поглядах, думках вимогами здорового глузду; розважливий. Розсудливий, поміркований та обережний зроду, він все думав... Словник української мови у 20 томах
  7. поміркований — РОЗСУ́ДЛИВИЙ (здатний обмірковувати, діяти правильно й розумно), РОЗВА́ЖЛИВИЙ, РОЗВА́ЖНИЙ, ПОМІРКО́ВАНИЙ, РАЦІОНАЛІСТИ́ЧНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ, РОЗМІРКО́ВАНИЙ розм., РОЗСУ́ДНИЙ діал. "Не така вона буває, як розмовляє зо мною. Словник синонімів української мови
  8. поміркований — Помірко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. поміркований — Поміркований, -а, -е Разсудительный, (Ананьев. у.) обдуманный. Словник української мови Грінченка