помісити

МІСИ́ТИ (розминати якусь густу в'язку масу, змішуючи, перемішуючи її), РОЗМІ́ШУВАТИ, ЗАМІ́ШУВАТИ (щось сипке з водою або якоюсь іншою рідиною); ПРОМІ́ШУВАТИ (до кінця, до готовності); ВИМІ́ШУВАТИ (про тісто, глину тощо .- готувати). — Док.: поміси́ти, розміси́ти, заміси́ти, проміси́ти, ви́місити. (Гапка:) У вівторок іду вулицею, дивлюсь, вона місить глину біля своєї хати (М. Кропивницький); Він.. протягом дня нерідко виконував різні боцманові доручення: розмішував фарбу, мив палубу (Д. Ткач); Біля одного вікна Яким замазку замішував (А. Головко); Молодиця вимішувала тісто в діжі (М. Шеремет).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. помісити — поміси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. помісити — -ішу, -ісиш, док., перех. і без додатка. 1》 Місити якийсь час. 2》 на що, перен. Б'ючи або стискаючи, перетворити кого-, що-небудь на місиво. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. помісити — ПОМІСИ́ТИ, ішу́, і́сиш, док., що і без дод. 1. Місити якийсь час. Помісити тісто; Помісити заміс. 2. на що, перен. Б'ючи або стискаючи, перетворити кого-, що-небудь на місиво. Удвох надрали [горобенят] ще більше, ніж сам Грицько надрав. Словник української мови у 20 томах
  4. помісити — ПОМІСИ́ТИ, ішу́, і́сиш, док., перех. і без додатка. 1. Місити якийсь час. 2. на що, перен. Б’ючи або стискаючи, перетворити кого-, що-небудь на місиво. Удвох надрали [горобенят] ще більше, ніж сам Грицько надрав. Словник української мови в 11 томах
  5. помісити — Поміси́ти, -шу́, -сиш гл. 1) Помѣсить нѣкоторое время. 2) Смѣсить (тѣсто, глину — во множествѣ). Словник української мови Грінченка