поміст

НА́СТИЛ (суцільний ряд дощок, колод і т. ін., настелених і закріплених на якій-небудь основі), ПОМІ́СТ, НАКА́Т (перев. про настил, що утворює перекриття землянки, бліндажа). Всю ніч він разом з бійцями будував переправу через болото. Робили настил, по якому могли пройти хіба що люди та прокотитися вози (П. Загребельний); Тепер він (танець) був ще пишніший і могутніший — парубкам є де розійтися на дощаному помості широкої зали (Т. Масенко); Дзот — ..це звичайнісінька, глибоко викопана землянка зі стелею в два накати (В. Собко).

ПІДЛО́ГА (покриття у приміщенні, по якому ходять — перев. дощане, паркетне), ПОМІ́СТ розм., МІСТ діал.; ДОЛІ́ВКА, ДІЛ рідше (перев. земляне покриття, помазане глиною). За дверима почулась важка хода, аж дошки підлоги трошечки вгинались під чиїмись ногами (І. Нечуй-Левицький); В залі розвернулись танці на всі боки, аж поміст ходором ходить (Панас Мирний); Молодицям по світлицям Мости шарувати, Малим дітям пір'я драти І тютюн в'язати (пісня); Під сволоком висить лампа, кидає світло на побілені стіни, свіжопомазану долівку (А. Дімаров); На запорошеному глиняному долу лежали якісь старі речі (М. Трублаїні).

ПОМІ́СТ (тимчасовий дерев'яний настил на підвищенні), РИШТО́ВАННЯ (РИШТУВА́ННЯ), ПІДМОСТКИ, ПІДМО́СТЯ розм., ПЛОЩА́ДКА розм., ПЛАТФО́РМА заст. Дріт тягся кудись вгору, Лажечников простежив за ним поглядом і знайшов в гілках високої старої осики замаскований поміст (Л. Первомайський); (Галя:) То Левко промову з риштовання говорив, а потім на радощах стрибнув на землю (О. Левада); На просторому подвір'ї зводилось високе риштування (О. Десняк); Оркестр розташувався перед сценою, бо на тимчасово приладнаних підмостках ледь вмістилось вісімдесят співаків (Ю. Збанацький); Відзвучала пісня, подалися зі сцени дівчата, і вже піднявся на підмостя високий хлопець-красень (І. Цюпа); Сценічна площадка; Він подав руку новому вчителеві, супроводив його до ступнів "градуса" — підвищеної дощаної платформи (І. Франко).

СЦЕ́НА (спеціальне підвищення, на якому відбуваються вистави, концерти і т. ін.), ПІДМО́СТКИ (ТЕАТРА́ЛЬНІ ПІДМО́СТКИ) мн., ПІДМО́СТЯ розм., ПОМІ́СТ, КІН (ТЕАТРА́ЛЬНИЙ КІН), ЛАШТУ́НКИ мн., діал.; ЕСТРА́ДА, ПЛОЩА́ДКА розм. (для концертів). Я б хотів заспівати тенором. От вийти на сцену нашого оперного театру і заспівати (Остап Вишня); На екзамені до театрального Геннадій не пройшов, він провалився ще до театральних підмостків (І. Волошин); На підмостках уже сидів духовий оркестр (П. Панч); Воєнком.. по-дружньому признався, що сам він теж свого часу пробував грати на кону (О. Гончар); На естраду вийшла дівчина в квітчастому вбранні (А. Головко). — Пор. 1. аре́на.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поміст — помі́ст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. поміст — Помі́ст. Підлога. Недавно найдено в Парижи на помості спальні гр. де Шазейль урядника міністерства скарбу — неживого (Б., 1895, 15, 40) // порівн. пол. pomost — 1) підлога, 2) поміст, платформа, майданчик, 3) перен. з’єднувальна ланка. Українська літературна мова на Буковині
  3. поміст — (з дощок) підвищення, підмостка, р. узвишшя; (для страти) ешафот; З. підлога; (театральний) сцена, кін. Словник синонімів Караванського
  4. поміст — I кін (в театрі), кладка, міст, місток, місточок, настил, підмостки, підмостя, помостя, похідня (кладка від берега до пароплава), примостка, риштування (в будівництві), сцена II див. лава; основа Словник синонімів Вусика
  5. поміст — -мосту, ч. 1》 Підвищення, площадка, збита з дощок. || заст. Таке підвищення, площадка як місце страти; ешафот. || Таке підвищення, площадка, що є основою стапеля. || Пристосування для спання з дощок, трохи підвищене над підлогою, долівкою і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. поміст — ПОМІ́СТ, мо́сту, ч. 1. Підвищення, площадка, збита з дощок. У городі свято. Хати прибрані зеленими ялинками. На майдані перед магістратом спорудили поміст, накрили кармазином (Н. Словник української мови у 20 томах
  7. поміст — як ви́росте трава́ на помо́сті. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного речення; ніколи. — Кирило, може, хутко й вернеться.— Як виросте трава на помості,— шепче сама собі сестра Кирилова (П. Куліш). Фразеологічний словник української мови
  8. поміст — Помі́ст, -мо́сту, на -мо́сті; -мо́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. поміст — ПОМІ́СТ, мо́сту, ч. 1. Підвищення, площадка, збита з дощок. У городі свято. Хати прибрані зеленими ялинками. На майдані перед магістратом спорудили поміст, накрили кармазином (Рибак, Переясл. Словник української мови в 11 томах
  10. поміст — Поміст, мо́сту м. Полъ деревянный. Сим. 2. Шух. І. 93. А в нашого Галайди хата на помості. Шевч. 209. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе трава на помості. Мет. 23. У дівчини чорнявої ввесь двір на помості. Мет. 90. Як шкваркне об поміст. Мнж. 7. Словник української мови Грінченка