поміст
ПОМІ́СТ, мо́сту, ч.
1. Підвищення, площадка, збита з дощок.
У городі свято. Хати прибрані зеленими ялинками. На майдані перед магістратом спорудили поміст, накрили кармазином (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 161);
Сміх і оплески покривають слова Сенчука, і люди починають підходити до помосту (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 193);
// заст. Таке підвищення, площадка як місце страти; ешафот.
Михайлик скочив на фарбований поміст, щоб вирвати Стояна Богосава з зашморгу (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 164);
Засуджених вивели на невисокий поміст, швидко накинули на шиї петлі (Петльов., Хотинці, 1949, 175);
// Таке підвищення, площадка, що є основою стапеля.
Корпус міноносця похитнувся і посунувся по довгому помосту стапеля (Собко, Шлях.., 1948, 5);
В призначений день з-під «Константина» вибили клинці, які підпирали його на помості, чоловік з десять разом уперлося в його корму — і шхуна повільно почала сповзати.. до ріки (Тулуб, В степу.., 1964, 263);
// Пристосування для спання із дощок, трохи підвищене над підлогою, долівкою і т. ін.
У курені на помості сплять покотом чоловіки (Головко, І, 1957, 338);
Де ж вони [жінки] сплять? Ніякого помосту, ніяких нар (Хижняк, Тамара, 1959, 128);
// Якесь підвищення чи підвищена частина чого-небудь.
Війт знав уже з досвіду, що з гладкого помосту легше зняти корець збіжжя (Март., Тв., 1954, 253);
Позносив [Давид] мішки на поміст до коша ближче й сів на них (Головко, II, 1957, 39).
2. Суцільний ряд дощок, колод і т. ін., настелених і закріплених на якій-небудь основі.
Ввійшли ми у двір — вузьку вулицю, котра не що інше, як річка Алма, закрита дерев’яним помостом (Коцюб., III, 1956, 140);
Пором — величезний човен, укритий помостом (Донч., V, 1957, 10);
// Звичайно дерев’яна площадка, перекинута з берега у воду.
3. діал. Підлога.
Зажив у колгоспі, збудував хату на помості (Укр.. присл.., 1955, 377);
Велика весела хата, чепурно прибрана: поміст крашений, стіни вибиті [оббиті] шпалерами (Мирний, V, 1955, 179);
Бояри й воєводи власноручно проломили поміст у горниці (Загреб., Диво, 1968, 413).
4. Підмостки, підвищення для робочого місця.
Завідувач лабораторій стояв на помості коло продувальної установки (Шовк., Інженери, 1948, 138);
// спец. Рівна підвісна площадка, зроблена з твердого матеріалу, з якої здійснюється кріплення ствола шахти.
Театра́льний помі́ст:
а) сцена;
б) театр.
Ляскучі голоси дівчат зливалися з охрипшими [охриплими] заводами п’янюг, що.., не маючи талану.., перейшли з театральних помостів тішити п’яне купецтво та крамарство (Мирний, III, 1954, 272).
Значення в інших словниках
- поміст — помі́ст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- поміст — Помі́ст. Підлога. Недавно найдено в Парижи на помості спальні гр. де Шазейль урядника міністерства скарбу — неживого (Б., 1895, 15, 40) // порівн. пол. pomost — 1) підлога, 2) поміст, платформа, майданчик, 3) перен. з’єднувальна ланка. Українська літературна мова на Буковині
- поміст — (з дощок) підвищення, підмостка, р. узвишшя; (для страти) ешафот; З. підлога; (театральний) сцена, кін. Словник синонімів Караванського
- поміст — I кін (в театрі), кладка, міст, місток, місточок, настил, підмостки, підмостя, помостя, похідня (кладка від берега до пароплава), примостка, риштування (в будівництві), сцена II див. лава; основа Словник синонімів Вусика
- поміст — -мосту, ч. 1》 Підвищення, площадка, збита з дощок. || заст. Таке підвищення, площадка як місце страти; ешафот. || Таке підвищення, площадка, що є основою стапеля. || Пристосування для спання з дощок, трохи підвищене над підлогою, долівкою і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поміст — ПОМІ́СТ, мо́сту, ч. 1. Підвищення, площадка, збита з дощок. У городі свято. Хати прибрані зеленими ялинками. На майдані перед магістратом спорудили поміст, накрили кармазином (Н. Словник української мови у 20 томах
- поміст — як ви́росте трава́ на помо́сті. Уживається як категоричне заперечення змісту зазначеного речення; ніколи. — Кирило, може, хутко й вернеться.— Як виросте трава на помості,— шепче сама собі сестра Кирилова (П. Куліш). Фразеологічний словник української мови
- поміст — НА́СТИЛ (суцільний ряд дощок, колод і т. ін., настелених і закріплених на якій-небудь основі), ПОМІ́СТ, НАКА́Т (перев. про настил, що утворює перекриття землянки, бліндажа). Всю ніч він разом з бійцями будував переправу через болото. Словник синонімів української мови
- поміст — Помі́ст, -мо́сту, на -мо́сті; -мо́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- поміст — Поміст, мо́сту м. Полъ деревянный. Сим. 2. Шух. І. 93. А в нашого Галайди хата на помості. Шевч. 209. Дожидайся мене, серденятко моє, гей та до себе в гості, як виросте в тебе трава на помості. Мет. 23. У дівчини чорнявої ввесь двір на помості. Мет. 90. Як шкваркне об поміст. Мнж. 7. Словник української мови Грінченка