поміст

ПОМІ́СТ, мо́сту, ч.

1. Підвищення, площадка, збита з дощок.

У городі свято. Хати прибрані зеленими ялинками. На майдані перед магістратом спорудили поміст, накрили кармазином (Н. Рибак);

Сміх і оплески покривають слова Сенчука, і люди починають підходити до помосту (М. Стельмах);

// заст. Підвищення, площадка як місце страти; ешафот.

Михайлик скочив на фарбований поміст, щоб вирвати Стояна Богосава з зашморгу (О. Ільченко);

Засуджених вивели на невисокий поміст, швидко накинули на шиї петлі (В. Петльований);

// Підвищення, площадка, що є основою стапеля.

Корпус міноносця похитнувся і посунувся по довгому помосту стапеля (В. Собко);

В призначений день з-під “Константина” вибили клинці, які підпирали його на помості, чоловік з десять разом уперлося в його корму – і шхуна повільно почала сповзати .. до ріки (З. Тулуб);

// Пристрій для спання із дощок, трохи підвищений над підлогою, долівкою і т. ін.

У курені на помості сплять покотом чоловіки (А. Головко);

Де ж вони [жінки] сплять? Ніякого помосту, ніяких нар (А. Хижняк);

// Якесь підвищення чи підвищена частина чого-небудь.

Війт знав уже з досвіду, що з гладкого помосту легше зняти корець збіжжя (Л. Мартович);

Позносив [Давид] мішки на поміст до коша ближче й сів на них (А. Головко).

2. Суцільний ряд дощок, колод і т. ін., настелених і закріплених на якій-небудь основі.

Ввійшли ми у двір – вузьку вулицю, котра не що інше, як річка Алма, закрита дерев'яним помостом (М. Коцюбинський);

Пором – величезний човен, укритий помостом (О. Донченко);

// Звичайно дерев'яна площадка, перекинута з берега у воду.

3. діал. Підлога.

Велика весела хата, чепурно прибрана: поміст крашений, стіни вибиті [оббиті] шпалерами (Панас Мирний);

Бояри й воєводи власноручно проломили поміст у горниці (П. Загребельний).

4. Підмостки, підвищення для робочого місця.

Завідувач лабораторій стояв на помості коло продувальної установки (Ю. Шовкопляс);

// спец. Рівна підвісна площадка, зроблена з твердого матеріалу, з якої здійснюється кріплення ствола шахти.

(1) Театра́льний помі́ст:

а) а) сцена;

б) театр.

Ляскучі голоси дівчат зливалися з охрипшими [охриплими] заводами п'янюг, що.., не маючи талану.., перейшли з театральних помостів тішити п'яне купецтво та крамарство (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

поміст

Значення в інших словниках