понизитися

МЕ́НШАТИ (про обсяг, кількість, величину чогось — ставати меншим), ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, УМЕНША́ТИСЯ (ВМЕНША́ТИСЯ) розм., УМЕ́НШУВАТИСЯ (ВМЕ́НШУВАТИСЯ) розм., МАЛІ́ТИ розм., УБАВЛЯ́ТИСЯ (ВБАВЛЯ́ТИСЯ), ЗБАВЛЯ́ТИСЯ, ЗМЕНША́ТИСЯ діал.; ЗНИ́ЖУВАТИСЯ (ЗНИЖА́ТИСЯ), ПОНИ́ЖУВАТИСЯ (ПОНИЖА́ТИСЯ), СПУСКА́ТИСЯ (перев. про ціну, плату тощо); УКОРО́ЧУВАТИСЯ (ВКОРО́ЧУВАТИСЯ) (про розмір, обсяг тощо); СКОРО́ЧУВАТИСЯ (про витрати, норми тощо); УБУВА́ТИ (про кількість, об'єм, ступінь вияву). — Док.: зме́ншитися, уме́ншитися (вме́ншитися), поме́ншати, поменши́тися, змалі́ти, помалі́ти, уба́витися (вба́витися), зба́витися, зни́зитися, пони́зитися, спусти́тися, укороти́тися (вкороти́тися), скороти́тися, убу́ти. Все меншали дні, холоднішали ночі (О. Гончар); Бачиш, меншає у мене Хлопців у загоні (Л. Первомайський); Жайсак з радістю ворушив пальцями скаліченої руки і відчував, що біль щодня зменшується (З. Тулуб); В кінці темрява почала вменшатися і праліс починав рідшати (І. Франко); Маліють дні. Холодними стежками блукає осінь в сумі по садах (В. Сосюра); В клубі хай співає... Від того її не убавиться, а на людях прославиться (В. Кучер); Коли дорога наближалася до річки, — огороди людські рідшали, долина ширилася і рів зменшався (Панас Мирний); У фотосфері, як і в глибших шарах Сонця, температура знижується з віддаленням від центра (з журналу); Відомо, що затрати праці набагато скорочуються з використанням нової, більш досконалої техніки (з журналу); — Ну, сьогодні снігу убуде! — обізвався знову Кирило (Панас Мирний).

ПРИНИ́ЖУВАТИСЯ (ПРИНИЖА́ТИСЯ рідше) (ставити себе в принизливе становище), УКЛОНЯ́ТИСЯ (ВКЛОНЯ́ТИСЯ), ПОНИ́ЖУВАТИСЯ (ПОНИЖА́ТИСЯ) розм., ПО́ВЗАТИ розм., ПЛАЗУВА́ТИ розм., ЗНИ́ЩУВАТИСЯ підсил. розм., ЗНИ́ЖУВАТИСЯ розм. — Док.: прини́зитися, уклони́тися (вклони́тися), пони́зитися, зни́щитися, зни́зитися. Язиком Михайло Бова каявся.., а в серці клубочилася ненависть. Він ненавидів директора, який змусив його принижуватись перед такою кількістю людей (Д. Ткач); Він не з таких, щоб уклонятися перед багатіями (І. Багмут); Занадто багато вже терпів опришок там, коло вогню, занадто багато понижався, щоби не нагородити себе тут повнотою власті (Г. Хоткевич); Ради вибавлення синів із пазурів того смока, служби вояцької — повзали люди перед Гердлічкою, по-собачому заглядали в очі (Г. Хоткевич); Що передати людям?.. Хай кров мою зітруть З цієї скелі, Хай не плазують, як пігмеї, Хай будуть мужні, і розумні, І веселі!.. (Д. Павличко); (Михайло:) Прийшов Микола, знищився, а Данило звелів віддать йому бика (І. Карпенко-Карий); — Чого ви так знижуєтесь? "Чоловік бідний.." "здєлайте милость"... (А. Тесленко).

СПАДА́ТИ (про воду — знижувати свій рівень, зменшуватися за обсягом), ОПАДА́ТИ, УБУВА́ТИ, ПА́ДАТИ, ЗНИ́ЖУВАТИСЯ, ПОНИ́ЖУВАТИСЯ (про рівень води). — Док.: спа́сти, опа́сти, убу́ти, упа́сти (впа́сти), зни́зитися, пони́зитися. За Таманню по ярах шуміли, спадаючи, весняні води (Григорій Тютюнник); Вода буде — та й убуде: аби мерщій сніг з землі (Панас Мирний).